ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
11:15
25.01.2009 р. № 14/225
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М. , за участю представників сторін:
від позивача: Петрука Валерія Петровича
від відповідача: за відсутності відповідно до клопотання
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
доДержавної податкової інспекції у місті Ялта
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 січня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Ялта від 28.05.2008 №0000212200/2. Заявою від 20.08.2008 позивач збільшив позовні вимоги і просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Ялта від 28.05.2008 №0000212200/2 та від 12.08.2008 №0000212200/3.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням державною податковою інспекцією у місті Ялта при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про страхування», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30 грудня 2004 року №3259. На думку позивача, відповідач невірно дійшов висновків про порушення Ялтинською філією закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності представника державної податкової інспекції у місті Ялта та заперечення на позов, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Відповідно до наказу державної податкової інспекції у місті Ялта від 28 листопада 2007 року №708 була проведена виїзна позапланова комплексна документальна перевірка Ялтинської філії Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 13 грудня 2007 року, за результатами якої складено акт №3340/22-0/26010579/72 від 18 грудня 2007 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0000212200/0 від 29 грудня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 1 433,37 гривень (у тому числі основний платіж 1 206,04 гривень, штрафні (фінансові) санкції 227,33 гривні). В результаті апеляційного оскарження зазначеного рішення, податковими повідомленнями -рішеннями державної податкової інспекції у місті Ялта від 28.05.2008 №0000212200/2 та від 12.08.2008 №0000212200/3 суму податкового зобов'язання позивача визначено як 1 261,66 гривень (у тому числі основний платіж 1 061,31 гривень, штрафні (фінансові) санкції 200,35 гривні). За посиланням відповідача, сума коштів, яка утримується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування, що є компенсацією витрат на ведення справи, не є страховим платежем і підлягає включенню до складу валового доходу від іншої діяльності, ніж страхова, в податковому періоді, на який припадає припинення договору.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
За результатами проведеної державною податковою інспекцією у місті Ялта виїзної позапланової комплексної документальної перевірки Ялтинської філії Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 13 грудня 2007 року, складений акт та винесено податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2007 року №0000292200/0.
В результаті апеляційного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, суму податкового зобов'язання позивача зменшено і відповідно до податкових повідомлень -рішень державної податкової інспекції у місті Ялта від 28.05.2008 №0000212200/2 та від 12.08.2008 №0000212200/3 позивачу визначено податкове зобов'язання у сумі 1 261,66 гривень (у тому числі основний платіж 1 061,31 гривень, штрафні (фінансові) санкції 200,35 гривні).
Податкові повідомлення-рішення винесено за порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на думку відповідача, занижено податок на прибуток від іншої ніж страхова діяльності.
Відповідно до приписів підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 названого Закону дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується, зокрема, за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.
Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих)страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).
Відповідно до названої норми Закону до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесенні страховиком під час здійснення операцій із страхування, перестрахування, тобто витрат страховика від страхової діяльності, які були закладені у страховий тариф і суму яких неможна вичленити із звичайної ціни страхового тарифу.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про страхування»встановлено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) -це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.
Згідно статті 17 Закону України «Про страхування»страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя, повинні міститись у Правилах страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Норматив витрат на ведення справ для кожного виду страхування включений в розрахунок страхового тарифу, який передбачає як оцінку ризику страховика так і його компенсаційні витрати, тобто у розрахованому страховому тарифі «норматив витрат на ведення справ»є його структурною складовою, відповідно без виділення цієї структурної складової у нарахованому страховому платежі за конкретним договором страхування.
Стаття 28 Закону України «Про страхування» визначає, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
Величина отриманого чи нарахованого страхового платежу визначається з урахуванням норм статей 9, 17 та 28 Закону України «Про страхування» згідно з тарифами, при розрахунку яких визначено норматив на ведення справи. При цьому відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесенні страховиком під час здійснення операцій із страхування, перестрахування, тобто витрат страховика від страхової діяльності, які були закладені у страховий тариф і суму яких неможна вичленити із звичайної ціни страхового тарифу. Таким чином всі операції із страхування не підпадають під дію пункту 5.10 статті 5 та відповідно пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Це також відповідає пункту 2 «Інші доходи, що мають особливий порядок оподаткування» Форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2003 року № 146 (зі змінами та доповненнями), в якому у код рядків «показники»не включений дохід від витрат на ведення справи по іншим видам страхування ніж страхування життя, як такий що має особливий порядок оподаткування, тобто за ставкою податку 25%.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач, в порушення вимог частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не надав суду обґрунтованих заперечень щодо законності винесення податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2008 року №0000212200/2 та від 12 серпня 2008 року №0000212200/3.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що проведення додаткового розрахунку податку за ставкою 25% витрат на ведення справ, що відраховуються позивачем з суми страхового платежу, який підлягає поверненню страхувальнику у разі дострокового розірвання договору страхування, призведе до подвійного оподаткування, тому що вперше ця частина страхового платежу вже була оподаткована за ставкою 3% при укладенні договору страхування, що суперечить нормам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якими визначено, що при отриманні чи нарахуванні доходу у вигляді страхових платежів, у тому числі їх частину, що відповідає нормативу витрат на ведення справ, визначену при розрахунку страхового тарифу, оподатковується за ставкою 3%.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 28.05.2008 №0000212200/2 та від 12.08. 2008 №0000212200/3.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(адреса: 03062, м.Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.