61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
17 лютого 2009 р.м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів: - Сіренко О.І., Григорова А.М.
при секретареві -Касян В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову господарського суду Сумської області від 23 січня 2008 року по справі за адміністративним позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
У серпні 2007 року позивач Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (подалі Управління Сумської міськради) звернулося до господарського суду Сумської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (подалі -ДПІ), яким просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача:
- № 0000332305/0/20996 від 27 березня 2007 року, № 0000332305/1/20996 від 05 червня 2007 року, якими установі визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3.525.252 грн., у тому числі: 2.350.168 грн. -основний платіж, 1.175.084 грн. - штрафна санкція;
- № 0000332305/0/20997 від 27 березня 2007 року, № 0000332305/1/20997 від 05 червня 2007 року, якими установі визначено суму штрафної санкції - 1.175.084 грн.
Позивач вважає, що при винесені відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень останній керувався хибними висновками про наявність факту порушень податкового законодавства установою, оскільки обов'язок Управління Сумської міськради сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на додану вартість, не передбачений чинним законодавством України, Управління -не є суб'єктом господарювання.
Постановою господарського суду Сумської області від 23 січня 2008 року позовні вимоги Управління Сумської міськради задоволені в повному обсязі.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив про те, що позивач відчужував та передавав у оренду майно, яке не було об'єктом його власності, договори укладав не з власної ініціативи, а на виконання делегованих повноважень, доходу по угодам або компенсації не отримував, із свого балансу майно нікому не передавав, на свій баланс не приймав.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ДПІ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Управління Сумської міськради.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову господарського суду Сумської області від 23 січня 2008 року слід, у відповідність до положень ст. 200 КАС України, - залишити без змін, виходячи з наступного.
За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення планової перевірки діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14 червня 2005 року по 30 вересня 2006 року ДПІ складено акт перевірки № 1402/235/33525906/32 від 12 березня 2007 року, яким встановлені порушення підприємством п.п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, п. 4.1, ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість " в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2.350.168 грн.
На підставі даного акту, а також рішень щодо відхилення скарг підприємства відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000332305/0/20996 від 27 березня 2007 року, № 0000332305/1/20996 від 05 червня 2007 року, якими установі визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3.525.252 грн., у тому числі: 2.350.168 грн. -основний платіж, 1.175.084 грн. - штрафна санкція;
- № 0000332305/0/20997 від 27 березня 2007 року, № 0000332305/1/20997 від 05 червня 2007 року, якими установі визначено суму штрафної санкції - 1.175.084 грн.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість ", № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями - об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Під поставкою товарів відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість " розуміють будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна " № 2163-ХП від 04 березня 1992 року з наступники змінами, - приватизація державного майна -це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна ", інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Операції з приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, підпадають під визначення об'єкта оподаткування ПДВ.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість ", - об'єктом оподаткування є операції з передачі майна згідно з договорами фінансової оренди (лізингу).
Передача майна в межах договору оперативної оренди до числа об'єктів оподаткування не включається, оскільки така операція не є поставкою (абзац другий п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість ").
Однак, надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оперативної оренди є поставкою послуг відповідно до п. 1.4 ст. 1 цього Закону. Таким чином, при наданні послуг з оперативної оренди об'єктом оподаткування є операція з поставки послуги з такої оренди (орендна плата).
Пунктом 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачені умови для обов'язкової реєстрації особи платником ПДВ.
Перелік осіб, які можуть бути зареєстровані платниками ПДВ, визначено п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість ", до цього переліку включено і юридичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підпунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року з наступними змінами визначено, що право комунальної власності, це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки Управління Сумської міськради, створене Сумською міською радою (їй підзвітне і підконтрольне та підпорядковане міському голові), відчужувало та передавало у оренду майно, яке не є об'єктом його власності, на підставі відповідних рішень міської ради, виконуючи делеговані повноваження.
Виходячи з вимог Закону України Про державну податкову службу в Україні, органи державної податкової служби є органами виконавчої влади, які здійснюють контролюючі функції в сфері оподаткування.
Частиною 1 ст. 18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справ, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Згідно з частиною 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є, зокрема, орган державної влади, інший державний орган.
Пунктом 6 розділу УП "Прикінцеві та перехідні положення " КАС України визначено, що до початку діяльності окружних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують в першій інстанції відповідні місцеві господарські суди за правилами КАС України.
Згідно з частиною 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегій суддів не впливають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 23 січня 2008 року -без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) О.І. Сіренко
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23 лютого 2009 року.
Згідно з оригіналом
Суддя