Іменем України
12.02.08 Справа №10/331-пд-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Колодій Н.А. , Яценко О.М.
при секретарі Лола Н.О.
за участю представників сторін:
позивача: Скогарев С.О., довіреність № 14/01-9/1 від 11.02.2008р.
відповідача: Ващук Я.В., довіреність б/н від 01.10.2007р.
третьої особи: Митрофанова Т.К., довіреність № 76 від 24.10.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/331-пд-07 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтрансторгсервіс», м.Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. у справі № 10/331-пд-07
за позовом Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради, м.Херсон
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтрансторгсервіс», м.Херсон
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство «Корнет - Стиль», м.Херсон
про розірвання договору
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. у справі №10/331-ПД-07 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено. Розірвано укладений 31.05.2007р. між Управлінням транспорту та зв'язку Херсонської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонтрансторгсервіс» договір № 39 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39 «вул. Безродного - Житло селище - мкр.Шуменський». Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на статтю 18 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 611, 629 ЦК України, ст.ст.188, 193 ГК України, ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» та мотивовано наступним. У зв'язку з непоодинокими фактами порушення з боку відповідача умов спірного договору, пози-вачем було внесено відповідачу припис № 165/04-5 від 17.09.2007р. про усунення пору-шень вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт та умов договору про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування віз 31.05.07р. №39. Однак останній виявлені порушення не усунув, через що, позивач листом від 27.09.2007р. запропонував відповідачу у добровільному порядку розірвати договір. Вимоги про розірвання даного договору з підстав, викладених у позові, місцевий господарський суд визнав такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. у справі №10/331-ПД-07 у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та припинити провадження у справі. Заявник апеляційної скарги зазначає, що надані позивачем наряди - завдання, які начебто доводять факт невиїзду автобусів на маршрут не є належними доказами у розумінні положень Господарського процесуального Кодексу України, так як останні були зібрані позивачем з порушенням порядку проведення перевірок, який визначений діючим законодавством. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивачем було порушено вимоги Порядку щодо проведення контролю дотримання вимог законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень, а саме: відсутність щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, порушення строків їх проведення та оформлення перевірок, які полягають у відсутності актів встановленого зразка про результати перевірок. Одночасно апелянт вказує на те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було допущено порушення норм процесуального права, яке полягає в тому, що дану справу слід було розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, так як в даному випадку, укладаючи спірний договір, позивач діяв як суб'єкт владних повноважень, оскільки є органом місцевого самоврядування та здійснює управлінські функції. Таким чином, відповідач вважає, що провадження у даній справі повинно бути припинено на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України. Представник відповідача у судовому засіданні 12.02.2008р. підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради зазначає, що винесене судом першої інстанції оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а доводи заявника апеляційної скарги безпідставними з огляду на таке. Твердження відповідача проте, що суд до спірних правовідносин повинен був застосовувати положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. за № 1567 є необґрунтованим, оскільки позивач не здійснює державного контролю, а здійснює договірний контроль, як сторона договору № 39 від 31.05.2007р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39. Крім того, положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлений порядок укладення договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування та підстави для їх розірвання, зокрема у разі порушення умов договору. Позивач наголошує на тому, що спеціальної процедури здійснення органами місцевого самоврядування контролю за виконанням перевізниками умов договорів законом не встановлено, а контроль за виконанням пасажирським перевізником умов договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування здійснює замовник або уповноважена ним особа відповідно до цього договору, якщо інше не передбачено законодавством. (стаття 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»). Одночасно, позивач стверджує проте, що органи місцевого самоврядування, які виступають замовниками, здійснюють у межах договору контроль саме за виконанням пасажирськими перевізником умов договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а не за дотриманням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Помилковим вважає позивач твердження заявника апеляційної скарги проте, що дана справа повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки публічно - правовий спір підлягає розгляду у порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно - правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, тобто в даному випадку у зв'язку з невиконанням відповідачем умов господарського договору вбачаються господарсько - правові відносини, а не публічно - правові. При цьому, позивач звертаю увагу суду на той факт, що відповідач продовжує порушувати умови спірного договору від 31.05.2007р. № 39, про що свідчать результати контролю позивача та непоодинокі колективні скарги мешканців міста Херсона. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство «Корнет - Стиль» вважає апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою, а оскаржуване рішення суду таким, яке відповідає чинному законодавству та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. по справі № 10/331-ПД-07 залишити без змін.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.01.2008р. по справі № 10/331-ПД-07 апеляційна скарга відповідача була прийнята та призначена до розгляду на 12.02.2008р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 218 від 12.02.2008р. справу передано для розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Яценко О.М., якою прийнято постанову у справі.
За згодою представників сторін та третьої особи у судовому засіданні 12.02.2008р. було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За результатами проведення 24 травня 2007року конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, згідно з рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 2 від 24.05.2007р., переможцем конкурсу на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39 “вул.Безродного-Житлоселище-мкр.Шуменський” (далі-автобусний маршрут) було визнано ТОВ “Херсонтрансторгсервіс”.
31.05.2007р. між Управлінням транспорту та зв'язку Херсонської міської ради ( За-мовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонтрансторг-сервіс» (Перевізник за договором) було укладено договір № 39 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування. За умовами даного договору Замовник надав Перевізнику в обслуговування міський автобусний маршрут загального користування № 39 «вул. Безродного - Житлоселище - мкр. Шуменський», а Перевізник зобов'язався виконувати пасажирські перевезення з дотриманням умов Договору та вимог чинних нормативно - правових документів державного та місцевого значення, якими регламентуються пасажирські перевезення автомобільним транспортом.
Термін дії цього договору, згідно п.4.1 встановлено сторонами до 31.05.2010р.
У пункті 2.2.4 даного договору відповідач зобов'язався виконувати передбачені паспортом маршруту графіки руху автобусів(мікроавтобусів) із регулярністю не нижче 95% та веде облік виконаних рейсів. Щоденно до 9-00 надає Замовнику звітність про кількість транспортних засобів на маршруті.
Згідно п.2.2.5 відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати рішення Херсонської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови, накази(приписи) Замовника, пов'язані з організацією роботи рухомого складу на маршрутах, дотримуватися вимог чинних нормативно правових документів державного та місцевого значення, а також умови договору.
Інші зобов'язання перевізника визначені у п.2.2 спірного договору.
Дослідивши договір № 39 від 31.05.2007р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, колегія вважає, що цей договір укладено на підставі вільного волевиявлення сторін з дотримання приписів Закону України “Про автомобільний транспорт”. Сторони в договорі погодили суттєві умови, необхідні за законом для даного виду договорів. Договір підписано уповноваже-ними особами сторін та скріплено печатками.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ті обставини, що Перевізником порушено умови пунктів 2.2.4, 2.2.5 спірного договору. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач, на підставі статей 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.7, 30 Закону України «Про автомобільний транспорт» і п.п.4.3, 4.4 договору, просить суд розірвати договір № 39 від 31.05.2007р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39 «вул. Безродного - Житлоселище - мкр. Шуменський».
Загальні підстави розірвання цивільно-правових договорів, визначені у нормах глави 53 ЦК України, зокрема ст.ст.651,652 цього кодексу.
Статтями 651, 652 ЦК України передбачено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин.
Відносини сторін щодо організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, в тому числі і щодо укладання спірного договору та його розірвання, регулюються також Законом України «Про автомобільний транспорт», норми якого є спеціальними відносно відповідних норм ЦК України.
Статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці.
У розділі 4 спірного договору сторони передбачили умови розірвання цього договору, зокрема, розірвання договору достроково може мати місце за згодою обох сторін, а також за ініціативою однієї із сторін, якщо одна сторона чи обидві порушують умови договору. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає про це іншу сторону не менш як за 15 днів. Якщо до закінчення цього терміну іншою стороною не надано заперечень, договір вважається розірваним в односторонньому порядку(п.4.3 договору).
У п.п.4.4 сторони узгодили, що у разі грубих порушень Перевізником умов договору, чинних нормативно - правових документів державного та місцевого значення, якими регламентуються пасажирські перевезення автомобільним транспортом, договір може бути розірваний Замовником в односторонньому порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що Перевізником неодноразово порушувались умови п.2.2.4 спірного договору, даний факт підтверджується нарядами - завданнями від 11.09.07р.,14.09.07р. на проведення контролю організації пасажироперевезень авто-транспортом загального користування в м.Херсоні Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради (т.1 а.с. 18-25), зі змісту яких вбачається, що автотранспорт на міському автобусному маршруті № 39 не працює відповідно до умов договору, не виконуються передбачені паспортом маршруту графіки руху автобусів(мікроавто-бусів), у зв'язку з чим та з метою усунення порушень вимог чинних нормативно - правових документів державного та місцевого значення, а також договірних умов, перевізнику було внесено Управлінням транспорту та зв'язку Виконавчого комітету Херсонської міської ради припис за № 165/04-5 від 17.09.2007р. (т.1 а.с. 26). Перевізник не заперечив факт зазначених у приписі порушень, а на виконання наведеного припису у своєму листі № 27/09 від 27.09.2007р. повідомив замовнику, що протягом тижня роботу на маршруті № 39 налагоджено та на маршруті щоденно працює чотири автобуси з інтервалом руху 15 хв., а з понеділка 01.10.2007р. на маршрут вийде вже шість автобусів, які ходитимуть з інтервалом 10 хв.
21і 24 вересня 2007р. уповноваженим представником позивача були проведені перевірки, за результатами яких з'ясовано, що порушення вказані у приписі позивача від 17.09.07р. не усунені і відповідачем не виконуються передбачені паспортом маршруту графіки руху автобусів. У підтвердження того, що відповідачем порушуються умови договору, на адресу Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради надійшли численні колективні скарги мешканців міста Херсона щодо незадовільної роботи автотранспорту ТОВ «Херсонтрансторгсервіс» на вищевказаному маршруті (т.1 а.с. 127-133) і не забезпечення перевезення пасажирів на маршруті № 39 відповідно до встановленого графіку цього маршруту.
У зв'язку з вищенаведеним, позивачем було направлено на адресу відповідача листа № 170/04-5 від 27.09.2007р. про дострокове розірвання спірного договору. (т.1 а.с. 28,37). Вказаний лист був отриманий відповідачем 28.09.07р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на даному листі про його отримання.
Порушення відповідачем умов договору, визначених у п.2.2.4 підтверджується і іншими наданими позивачем до справи доказами, зокрема, актом від16.10.2007 року, складеним уповноваженими представниками позивача та представником ОАО АТП 16554, з яким відповідачем укладено договір про надання послуг з забезпечення медичним контролем, інструктажем водіїв та забезпечення стоянкою, щоденним контролем за технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту ТОВ «Херсон-трансторгсервіс» (а.с.121). У вказаному акті (а.с. 124) зазначено, що в наслідок перевірки журналу реєстрації транспортних засобів, який ведеться ОАО АТП 16554, встановлено, що 02.09.07р., 08.09.07р., 09.09.07р., 20.09.07р., 30.09.07р., 01.10.07р., 07.10.07р., 14.10.07р. транспортні засоби ТОВ «Херсонтрансторгсервіс» з гаражу на маршрут № 39 не виїзджали, а в інші дні вересня і жовтня 2007р.(крім 05.09.07р.) на маршрут виходив тільки один автобус БАЗ А 079.14 держ.номер ВТ 15-35АА.
Разом з тим, відповідно до розкладу руху і характеристики маршруту, що є складовою паспорту маршруту та узгоджена відповідачем, на маршруті щоденно повинно працювати 10 одиниць автобусів.
Вказані обставини підтверджують факт порушення відповідачем умов спірного договору, зокрема п.2.2.4.
Відповідачем відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України не доведено належного виконання спірного договору та не спростовано належними доказами тверджень позивача. Позивачем не надано дорожніх(маршрутних) листів для виїзду його авто-транспорту на автобусний маршрут загального користування № 39 «вул. Безродного - Житлоселище - мкр. Шуменський», які є відповідно до ст.. 39 Закону України « Про автомобільний транспорт», обов'язковим документом, на підставі якого виконуються пасажирські перевезення.
За таких обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та розірвання договору № 39 від 31.05.2007р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовується наступним.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. за № 1567 колегією суддів не приймається до уваги, оскільки п.3 названого Порядку чітко визначені органи державного контролю на автомобільному транспорті, якими є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, міст Києві та Севастополі.
У спірних правовідносинах позивач, який виступає замовником перевезень, не здійснював державного контролю, а здійснював контроль за виконанням пасажирським перевізником умов укладено ним договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Крім того, положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт», якими регулюються відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, чіткого порядку або спеціальної процедури здійснення органами місцевого самоврядування контролю за виконанням перевізниками умов договорів законом не встановлено, а контроль за виконанням пасажирським перевізником умов договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування здійснює замовник або уповноважена ним особа, як сторона відповідно до цього договору.
Безпідставним вважає судова колегія твердження заявника апеляційної скарги проте, що дана справа повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно статей 1, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено категорії справ, які мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства, зокрема спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів. Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Згідно з цим визначенням адміністративного договору, його може бути укладено виключному у сфері майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, зокрема бюджетних, податкових тощо.
Адміністративні договори відрізняються від цивільно-правових договорів, де однією із сторін є суб'єкт владних повноважень, тим, що відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, останні засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Спірний договір не є адміністративним договором, бо він не заснований на адміністративному чи владному підпорядкуванню сторін, а укладений на підставі вільного волевиявлення сторін та їх юридичній рівності.
Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради не здійснює у спірних відносинах владні повноваження, а виступає замовником послуг перевізника (відповідача у справі), які регулюються нормами глави 64 Цивільного кодексу України.
Відповідач міг відмовитись від укладання спірного договору, що виключається при укладанні адміністративного договору.
Виходячи з вищевикладеного, розгляд спору щодо розірвання спірного договору відноситься до компетенції господарського суду та розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції правил щодо належності доказів, спростовується тим, що нормами діючого законодавства не встановлено певних документів, які є засобами доказування обставин порушення автомобільним перевізником умов спірного договору. В свою чергу, відповідач всупереч статті 33 ГПК України не довів суду належного виконання умов договору № 39.
Крім того, як встановлено, невиконання відповідачем умов спірного договору також підтверджується двостороннім актом від 16.10.2007р., який складено за участю начальника СМПП УТіЗ та механіка по випуску ВАТ АТП 16554, з якого вбачається, що транспортні засоби відповідача тривалий час з гаражу на маршрут № 39 не виїжджали.
Інші доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами та не доведені останнім.
Вказані обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтрансторгсервіс», м.Херсон залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. у справі №10/331-ПД-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Колодій Н.А. Яценко О.М.