2а-70/08
1 лютого 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Грушицького А.І.,
при секретарі Комар Л.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_3,
третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського центру зайнятості, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про зняття з реєстрації трудових договорів,
встановив:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про зняття з реєстрації трудових договорів. Заяву мотивує тим, що 10 жовтня 2007 року звернувся до Луцького міського центру зайнятості про зняття з реєстрації трудових договорів № 454, укладеного 14 лютого 2006 року з ОСОБА_4 , та № 1417, укладеного 5 квітня 2002 року з ОСОБА_2. 5 листопада 2007 року центр зайнятості надіслав відповідь, якою повідомив, що зняти з реєстрації вказані договори можна лише після повідомлення працівником про його згоду на припинення договору. Тобто, у разі відсутності повідомлення однієї із сторін трудового договору центру зайнятості про закінчення дії договору або припинення його дії достроково, право державної служби зайнятості на зняття з реєстрації трудового договору законодавством не передбачено.
Наймані працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 24 вересня 2007 року самовільно покинули робочі місця, проте позивач несе витрати у зв'язку з цим у вигляді сплати податків.
Просить суд зобов'язати Луцький міський центр зайнятості зняти вказані договори з реєстрації.
Ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у заяві, просив позов задовольнити. Судові витрати просить залишити за позивачем.
Представник відповідача Макарук И.О. в попередньому судовому засіданні позов визнала.
Треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судовому засіданні подали письмову заяву, в якій позов визнають.
Заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Ухвалою судді господарського суду Волинської області від 12 листопада 2007 року у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом підприємця ОСОБА_1 до Луцького міського центру зайнятості про зняття трудових договорів з реєстрації відмовлено (а.с. 19).
2
Судом встановлено, що 5 квітня 2002 року Луцьким міським центром зайнятості було зареєстровано трудовий договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 17), 14 лютого 2006 року Луцьким міським центром зайнятості було зареєстровано трудовий договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 6).
Відповідно до наказу № 78 від 24 вересня 2007 року ОСОБА_4 звільнено із займаної посади з 24 вересня 2007 року згідно ст. 40 п. 4 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Відповідно до наказу № 79 від 1 жовтня 2007 року ОСОБА_2 звільнено із займаної посади з 1 жовтня 2007 року згідно ст. 40 п. 4 КЗпП України за прогул без поважних причин.
10 жовтня 2007 року позивач звернувся до відповідача із письмовими заявами про зняття трудових договорів із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з реєстрації у центрі зайнятості.
5 листопада 2007 року відповідач у задоволенні заяв відмовив, посилаючись на ту обставину, що у разі відсутності повідомлення однієї із сторін трудового договору центру зайнятості про закінчення дії договору або припинення його дії достроково, право державної служби зайнятості на зняття з реєстрації трудового договору законодавством не передбачено (а.с. 5).
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ст. 24 КЗпП України додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Як визначено у ст. 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Відповідно до п.п. 2, 6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. У разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір.
Оскільки трудові договори з працівниками припинені з ініціативи роботодавця, і роботодавець не в змозі забезпечити їх явку в центр зайнятості, суд приходить до висновку, що відмова центу зайнятості у знятті трудових договорів з реєстрації є необґрунтованою, а тому адміністративний позов слід задовольнити.
Судові витрати слід залишити за позивачем на прохання його представника.
Керуючись ст. ст. 8-11, 86, 159-163 КАС України, ст. ст. 21, 24, 24-1 КЗпП України, п.п. 2, 6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року №260, суд,
3
Позов задовольнити.
Зобов'язати Луцький міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрований від 14 лютого 2006 року за № 454, та трудовий договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 5 квітня 2002 року за №1417.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України,
Постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
Постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову може бути також подана в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.