Справа № 231/1547/2014-ц
2-н/219/1234/2014
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
04 грудня 2014 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., розглянувши матеріали заяви КП „Компанія „Вода Донбасу” в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,
15.07.2014року до Жданівського міського суду Донецької області надійшла зазначена заява, яка в подальшому передана на розгляд до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
Заявник звернувся до суду з заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, в якій відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України, ст.ст.3,15,95-102 ЦПК України, просить видати судовий наказ про стягнення з боржника на свою користь заборгованість за водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2014р. по 01.06.2014р. у розмірі 1045,81 грн. та судові витрати.
Дослідивши матеріали, додані до заяви, приходжу до наступного.
Згідно п.9 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011 р., наявність спору про право (п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, згідно п.13 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказаного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої ст.96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, заявником не надано відповідних рішень стосовно затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги за спірний період, а також документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Також, не надано доказів на підтвердження фактичного надання послуг та отримання таких послуг саме зазначеним у заяві боржником.
Дані обставини позбавляють суд можливості зробити однозначний та безспірний висновок щодо виникнення у заявника права вимоги за судовим наказом та відсутності спору про право.
Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст. 100 ІІПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у прийнятті заяви КП „Компанія „Вода Донбасу” в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про видачу судового наказу.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Запорізької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п,яти днів після отримання копії ухвали.
Суддя Л.А.Радченко