номер провадження справи 9/109/14
25.11.2014 Справа № 908/4077/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіне, ЛТД" (юр.адр.: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; пошт.адр.: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, оф. 1013)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)
про стягнення суми 27933,12 грн.
Суддя Боєва О.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Стуброва С.Ю. (дов. № 4260 від 26.08.2014р.)
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 27933,12 грн., з яких: сума 23511 грн. - основний борг, сума 3381,29 грн. - інфляційні втрати, сума 587,51 грн. - 3% річних, сума 453,32 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4077/14, судове засідання призначено на 04.11.2014р. У судовому засіданні 04.11.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.11.2014р.
25.11.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач у судове засідання 25.11.2014р. не з'явився, але у попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору поставки № 13008 від 14.05.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76905,72 грн., в тому числі, за видатковими накладними № РН-000103 від 24.07.2013р. на суму 6341,40 грн., № РН-000111 від 07.08.2013р. на суму 17169,60 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату товару за зазначеними накладними не здійснив. У зв'язку з чим, позивач на підставі ст. 530, 534, 549, 611, 624, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 188, 191, 193, 202, 218, 226, 283-287 ГК України просить стягнути з відповідача суму 23511 грн. основного боргу, а також суму 3381,29 грн. інфляційних втрат, суму 587,51 грн. - 3% річних та суму 453,32 грн. пені.
Відповідач проти позову заперечив про що зазначив у своєму відзиві на позов, який надійшов до суду 04.11.2014р., зазначивши, зокрема, наступне. Відповідачем за договором поставки № 13008 від 14.05.2013р. було отримано товар, зокрема, згідно видаткових накладних № РН-000103 від 24.07.20123р. на суму 6341,40 грн., № РН-000111 від 07.08.2013р. на суму 17169,60 грн. Однак, відповідно до п. 4.2. договору замовник (відповідач) повинен здійснити оплату товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару та отримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату товарів. На сьогоднішній день за спірними видатковими накладними акти приймання-передачі товару сторонами не підписані, більш того, позивач не звертався до відповідача з приводу підписання актів приймання-передачі. Підписання видаткової накладної сторонами має наслідком перехід права власності на товар за договором, а підписання актів приймання-передачі з відповідними реквізитами, зазначеними у п. 4.1. договору, та отримання оригіналу рахунку на оплату товару має наслідком початок строку виконання грошових зобов'язань за договором щодо оплати товару. У зв'язку з зазначеним, вважає, що строк оплати за спірними накладними ще не настав. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника сторін, суд
14.05.2013р. між ТОВ "Медіне, ЛТД" (постачальник, позивач у справі) та ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" (замовник, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 130048, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався у 2013 році поставити (передати у власність) замовникові товари, зазначені в специфікації (ях) - додатку (ах) до цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів: відповідно до специфікації (ій) - додатку (ів) до договору (п. 1.1., п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 3.1. договору ціна (сума, загальна вартість) цього договору становить 159813,58 грн., у тому числі, ПДВ 20%: 26635,59 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації (ях) - додатку (ах) до цього Договору.
Так, згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) сторонами погоджено найменування (номенклатура, асортимент), кількість та ціна товару.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання-передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.
Згідно ж п. 4.3. договору до рахунка на оплату товарів додаються: Акт(и) приймання-передачі товару, податкова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).
Строк поставки товарів: товар повинен бути поставлений не пізніше 20 днів від дня отримання постачальником письмової заявки замовника на постачання товару (п. 5.1. договору).
Приписами п. 5.5 договору визначено, що право власності на товар, зазначений у специфікаціях - додатках до цього договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 76905,72 грн., в тому числі, за видатковою накладною № РН-000103 від 24.07.2013р. на суму 6341,40 грн. та за видатковою накладною № РН-000111 від 07.08.2013р. на суму 17169,60 грн., які складені та підписані обома сторонами. В матеріалах справи також містяться копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, що підтверджують отримання товару за вказаними видатковими накладними відповідачем.
Однак оплата за поставлений позивачем за видатковими накладними № РН-000103 від 24.07.2013р. та № РН-000111 від 07.08.2013р. товар в сумі 23511 грн. здійснена відповідачем не була, що останнім не заперечується.
25.12.2013р. позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 344 від 24.12.2013р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 23511 грн. Дана вимога була залишена відповідачем без відповіді.
У зв'язку тим, що відповідач оплату за отриманий товар в сумі 23511 грн. не здійснив, відповідач звернувся з позовом до суду.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною ж 1 ст. 530 ЦК України ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В даному випадку сторонами було встановлено чіткі умови щодо строків оплати товару. Так, приписами пункту 4.2. договору сторони встановили, що відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.
Отже, згідно договору, граничних строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати отриманого товару настає за наявності наступних умов:
1) підписання сторонами актів приймання-передачі товару;
2) отримання рахунків на оплату товару;
3) спливу строку - 90 банківських днів з моменту підписання актів приймання -передачі та отримання рахунків.
Як вбачається з матеріалів справи акти приймання-передачі товару за видатковими накладними № РН-000103 від 24.07.2013р. на суму 6341,40 грн. та № РН-000111 від 07.08.2013р. на суму 17169,60 грн. сторонами підписані не були.
З матеріалів справи також вбачається, що в ході розгляду справи, а саме - 11.11.2014р., позивач направив відповідачу лист за вих. № 205 від 11.11.2014р. з додатками, зокрема, актом приймання-передачі від 24.07.2013р. та рахунком фактурою № СФ-0000149 від 24.07.2013р., актом приймання-передачі від 07.08.2014р. та рахунком-фактурою № СФ-0000165 від 07.08.2013р. Даним листом позивач просив підписати акти та повернути один примірник, а також невідкладно провести оплату за отриманий товар.
Зі змісту приписів п. 1.7-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вбачається, що у випадку коли господарським судом буде з'ясовано, що вимогу про сплату пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.
Станом на час розгляду справи, строк виконання грошових зобов'язань відповідачем за поставлений за видатковими накладними № РН-000103 від 24.07.2013р. та № РН-000111 від 07.08.2013р. товару не настав, а тому підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми 23511 грн. основного боргу немає.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 3381,29 грн. інфляційних втрат, суми 587,51 грн. - 3% річних та суми 453,32 грн. пені.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно ж із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи зі змісту коментованих статей, головною умовою для стягнення з боржника втрат від інфляції, 3% річних та пені є встановлення факту прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлену судом, станом на час розгляду справи, відсутність прострочення виконання грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені є безпідставними.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 02.12.2014р.