"29" березня 2012 р. справа № 2а-4007/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Бухтіярової Л.В.
представників сторін:
позивача : - ОСОБА_2, дов. від 01.02.2012 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р. у справі № 2а-4007/09/0870
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області"
до Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Відкрите акціонерне товариство "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" (далі - ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області (далі -ДПІ у Михайлівському районі):
- № 0000162300/0 від 29.12.2008 р. про визначення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у сумі 77 099,80 грн.;
- № 0000152300/0 від 29.12.2008 р. про визначення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 62 605,50 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010р. у справі № 2а-4007/09/0870 (суддя Щербак А. А.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач після винесення рішення про скасування державної реєстрації контрагента позивача включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за отриманими від контрагента накладними.
Не погодившись з постановою суду, ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р. у справі № 2а-4007/09/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не звернув уваги на те, що контрагент позивача станом на 19.01.2009 р. не виключений з ЄДРПОУ, запис про винесене господарським судом рішення про скасування державної реєстрації до ЄДРПОУ також не внесено. Доказів обізнаності позивача про наявність рішення господарського суду матеріали справи не містять. Роздруківка з сайту державної податкової адміністрації не може бути доказом обізнаності позивача, оскільки в 2003 році даного виду інформування не було.
ДПІ у Михайлівському районі проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що в результаті здійснення діяльності позивачем поза межами правової відповідальності первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ПВКФ «Агробудтехсервіс»(накладні, податкові накладні), не можуть документально підтверджувати здійснення господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, що в свою чергу не дає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача, належно повідомленого про дату розгляду скарги. Процесуальним правом на участь в судовому засіданні відповідач не скористався, з урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи , викладені в апеляційній скарзі надала відповідні пояснення щодо невідповідності висновків суду першої інстанції матеріалам справи.
Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Михайлівському районі планової виїзної перевірки ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. (акт перевірки № 14/23/00903957 від 15.12.2008 р., а. с.39-73), встановлені під час цієї перевірки порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.
Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.
Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат Товариства витрат з придбання соняшника у ПВКФ «Агробудтехсервіс», та про завищення в зв'язку з цим податкового кредиту.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість і неправомірність постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р. у даній справі та про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області", виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" (Покупець) мало господарські відносини з ПВКФ «Агробудтехсервіс»(Продавець) на підставі договорів № 1/188 від 11.09.2007 р., № 1/194 від 17.09.2007 р. та № 1/125 від 15.11.2007 р. (а. с.126, 127, 123 відповідно) щодо поставки соняшника.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 29 грудня 2008 р,. яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77099,80 грн. (за основним платежем - 52 172 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24 927,80 грн.)
В акті перевірки встановлено, що в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Товариством віднесено до валових витрат витрати з придбання вищевказаного соняшника на загальну суму 250 423 грн. (3 квартал 2007 р. - в сумі 40 589,50 грн., 4 квартал 2007 р. - в сумі 11 582 грн.) у ПВКФ «Агробудтехсервіс», державна реєстрація якого скасована.
Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Виконання позивачем вищевказаних договорів щодо оплати вартості придбаного товару підтверджується видатковими, розрахунковими та іншими документами і не спростовується відповідачем (а. с.124, 125, 128-135).
Стосовно посилань податкового органу на скасування держаної реєстрації контрагента позивача - ПВКФ «Агробудтехсервіс», то, дійсно, матеріали справи містять копію рішення господарського суду Херсонської області від 02.09.2003 р. у справі № 9/38-ск (а. с.112, 113), яким скасовано державну реєстрацію ПВКФ «Агробудтехсервіс», і яке набрало законної сили (лист господарського суду Херсонської області від 08.01.2009 р., а.с.116).
Водночас, згідно ч.2 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі -Закон № 755) юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийняти у випадках передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Доказів, які б свідчили про припинення юридичної особи - ПВКФ «Агробудтехсервіс», на момент укладання та виконання договорів з позивачем, матеріали справи не містять.
Навпаки, відповідно до листа Відділу держреєстрації виконкому Херсонської міськради станом на 19.01.2009 р. до державного реєстратора не надходили документи щодо здійснення ліквідаційних заходів щодо ПВКФ «Агробудтехсервіс»(лист № 01-88 від 19.01.2009 р., а. с.136).
З огляду на те, що контрагент позивача мав на момент виконання договорів про поставку соняшника цивільну правоздатність, висновки податкового органу про неправомірне віднесення Товариством до складу валових витрат витрат з придбання даного соняшника у ПВКФ «Агробудтехсервіс»є передчасними.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 29 грудня 2008р. є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства в частині скасування даного податкового повідомлення-рішення -задоволенню.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000152300/0 від 29 грудня 2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 62 605,50 грн. ( за основним платежем 41 737 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20 868,50 грн.)
В акті перевірки встановлено, що в порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Товариством віднесено до податкового кредиту ПДВ з ціни соняшника на загальну суму 41737 грн., придбаного у ПВКФ «Агробудтехсервіс», яке не має статусу платника податку на додану вартість.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.
Матеріали справи місять належним чином оформлені податкові накладні (а. с.124, а.с.128-131).
Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 статті ст.9 Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168).
Матеріали справи містять копію акту № 417/15 від 05.12.2003 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПВКФ «Агробудтехсервіс»(а. с.114, 115).
З огляду на те, що контрагент позивача не мав на момент укладання та виконання договорів про поставку соняшника статусу платника ПДВ, висновки податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до податкового кредиту ПДВ з ціни придбаного соняшника у ПВКФ «Агробудтехсервіс»є правомірними.
Посилання скаржника на те, що у 2003 році порядку інформування про анулювання свідоцтв платників ПДВ через сайт ДПА України не існувало, а докази щодо оприлюднення цієї інформації в журналі "Податковий вісник" в матеріалах справи відсутні, колегією суддів відхиляється, оскільки згідно п.35 цього Положення в редакції наказу ДПА України від 24.05.2005 р. № 185 для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця, у термін до 12 числа місяця, оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
Отже, Товариство мало змогу у 2007 році пересвідчитись стосовно наявності статусу платника ПДВ у свого контрагента.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000152300/0 від 29 грудня 2008р., є обґрунтованим, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що не дають підстав для скасування судового рішення в цій частині та вищевикладеного податкового повідомлення -рішення відповідача.
Крім того, з огляду на надання позивачем документальних доказів, які свідчать про його перейменування, колегія суддів вважає за доцільне замінити Відкрите акціонерне товариство "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" на Приватне акціонерне товариство "Михайлівський райагропостач" на підставі положень ст.55 КАС України.
Керуючись ст.55, ч.1 ст.94, ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р. у справі № 2а-4007/09/0870 задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 р. у справі № 2а-3787/10/0870 скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області № 0000162300/0 від 29.12.2008 р. про визначення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у сумі 77 099,80 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Михайлівський райагропостач" у сумі 1,70 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко