"04" липня 2011 р. справа № 23/600/08-АП-13/147/09-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Мельника В.В.
при секретарі судового засідання: Мачихін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
на постанову : Господарського суду Запорізької області від 12.11.2009р. у справі № 23/600/08-АП-13/147/09-АП
за позовом: Відкритого акціонерного товариства " Запоріжжяобленерго"
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
Встановила:
У листопаді 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" ( далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2008р. 0000130805/2, від 17.11.2008р. № 0000130805/3, винесених спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі)
Постановою господарського суду Запорізької області від 12.11.2009р. позов задоволено у повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на протиправність названих податкових повідомлень- рішень та невідповідність їх чинному законодавству.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі звернулась із апеляційною скаргою, у якій, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 12.11.2009 р. у справі №23/600/08/-АП -13/147/09-АП, у задоволені позову відмовити.
Особа, що подала апеляційну скаргу, вказує, що рішення суду не відповідає нормам процесуального права, зокрема ст. 159 КАС України.
Відповідач також вважає, що судом невірно застосовано норми матеріального права при розгляді наступних питань:
- стосовно факту порушення норм п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток, в частині безпідставного збільшення валових витрат на суму податку на додану вартість, включеного до загальної суми безнадійної дебіторської-заборгованості при її списанні у розмірі 1 310198,00 грн.
- щодо виявленого перевіркою факту порушення п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5-Закону про прибуток, в частині незаконного збільшення валових витрат, на суму вартості придбаної електричної енергії, використаної підприємством поза межами господарської діяльності (понаднормативно витраченої), у розмірі 19 676 350,0 грн.
- щодо виявленого перевіркою факту порушення підприємством, п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону прибуток, в частині незаконного включення до складу валових, сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, а саме витрат з проведення комплексу топографо - геодезичних та землевпорядних робіт, а також робіт з нормативної грошової оцінки для підготовки проектів землеустрою відносно відводу земельних ділянок з метою укладання договорів оренди, на суму 2 499 930,0 грн.
- стосовно встановленого перевіркою, факту порушення норм п.п. 5.2.1 п. 5.2., п. 5.1 ст. 5 Закону України про прибуток, внаслідок завищення валових витрат у 2 кварталі 2007 р., на вартість юридичних послуг в частині організації, здійснення консультування та представництва у судах, на загальну суму 958 250,00 грн.
- щодо порушення платником норм п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищення валових витрат (3 квартали 2007 року) на суму вартості матеріалів, використаних на ремонти, реконструкцію та модернізацію основних фондів, у розмірі 1 777 804 грн.
Як зазначено у апеляційній скарзі, при розгляді названих питань судом невірно застосовано норми Закону « Про оподаткування прибутку підприємств»та надана невірна правова оцінка фактичним обставинам справи.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Вважає рішення суду обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представники відповідача та позивача доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також в запереченнях на неї, підтримали.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, фахівцями СДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ 'Запоріжжяобленерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р., за результатами якої складено акт "Про результата виїзної планової перевірки" від 01 квітня 2008 р. № 66/08-05/00130926 .
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2008 р. № 0000130805/0, яким платнику податку визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14 988 774,20 грн., в тому числі 8 052 643,00 грн. за основним платежем, та 6 936 131,20 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами адміністративного оскарження суму нарахувань зменшено та прийнято податкове повідомлення -рішення від 03.09.2008 року № 0000130805/2 та від 17.11.2008 р.№ НОМЕР_1 відповідно до яких визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12 439 692,50 грн. 555 633,00 грн. основного платежу та 5 884 059,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як свідчить зміст рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга та пояснення сторін, суму податкових зобов'язань визначено, виходячи з нарахувань, зазначених у апеляційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів встановила:
1. В ході перевірки встановлено, що в період з 01.10.06р. по 31.12.07р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" включено до складу валових витрат, суму безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням сум податку на додану вартість. Зазначена сума валових витрат відображена в податкових деклараціях з податку на прибуток по рядку 04.13 "Інші витрати”, крім визначених у 04.1-04.12".
Як зазначає податкова, підприємство правомірно класифікувало неоплачену вартість товарів як "безнадійну" заборгованість, яка відповідає ознакам, встановленим п.1.25 ст. 1 Закону про прибуток, однак необґрунтовано віднесло до складу валових витрат ПДВ, нарахований на безпосередню вартість товарів, розрахунки за які не було здійснено.
Колегія суддів вважає, що висновки податкового органу відповідають чинному законодавству, виходячи з такого.
Згідно норм п.п.5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Отже, в нормах п.п. 5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону йдеться про заборгованість, що не була віднесена, до валових витрат. Про заборгованість, яка не підлягала віднесенню до складу валових витрат, до моменту набуття нею статусу безнадійної, у законі не йдеться.
Порядок формування валових витрат визначено у ст.ст. 5, 12 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
П.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток містить пряму заборону стосовно включення до складу валових витрат суми податку на додану вартість.
Підпунктом 12.1.1. п. 12.1. ст. 12 Закону про прибуток встановлено право платника податку - продавця таких товарів (робіт, послуг) збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах, у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості) ".
Отже, зміст названої норми містить обмеження права платника на збільшення валових витрат лише сумою вартості відвантажених товарів (робіт, послуг).
Додатково треба зазначити, що в бухгалтерському обліку суми податку на додану
вартість обліковуються окремо від вартості товару (на окремому бухгалтерському
рахунку).
Отже, контролюючий орган дійшов правомірного висновку стосовно порушення позивачем норм п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5Закону про прибуток в частині безпідставного збільшення валових витрат на суму податку на додану вартість, включеного до загальної суми безнадійної дебіторської заборгованості при її списанні у розмірі 1 310198,00 грн.
Доводи позивача та висновки суду першої інстанції стосовно правомірності включення до складу валових витрат сум безнадійної заборгованості спростовуються викладеним вище.
2. Щодо обґрунтованості та правильності включення позивачем в валові витрати сум понаднормативних витрат електричної енергії у розмірі 19 676 349,57 грн.
Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.5.1 ст.5 тап.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про Прибуток та завищення валових витрат на вартість придбаної електричної енергії, не використаної підприємством у власній господарській діяльності (не здійснено продаж, не використано на власні потреби, не є нормативними технологічними витратами електроенергії), а саме вартість понаднормативних витрат електроенергії, у розмірі 19 676 349,57 грн.
За висновком відповідача понаднормативні витрати електричної енергії не використовуються підприємством у власній господарській діяльності, доходу від понаднормативних витрат підприємство не отримувало, внаслідок чого вартість понаднормативних витрат підлягає обов'язковому виключенню зі складу валових витрат, а нарахування податкового зобов'язання є правомірним.
Висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі не можна визнати такими, що відповідають законодавству, а нараховану суму обґрунтованою, виходячи з такого.
Електроенергія придбавається позивачем у ДП "Енергоринок", при цьому взаєморозрахунки за неї між вказаними суб'єктами підприємницької діяльності здійснюються на підставі актів купівлі-продажу електроенергії, в яких відображається обсяг, середня оптова ціна купівлі та вартість електроенергії, що придбавається.
Щомісяця ВАТ "Запоріжжяобленерго" проводить звірку об'єму закупки електроенергії та розрахунків за неї з ДП "Енергоринок".
В податковому обліку з податку на прибуток, витрати, пов'язані з придбанням електроенергії, включені до складу валових витрат в повному обсязі.
За змістом пункту 5.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума "будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Отже, зазначений пункт 5.1. повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом1.32. цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Пункт 5.2. Закону №334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що
відносяться до валових витрат, а пункт 5.3. - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.
При цьому, слід зазначити, що пункт 5.11 статті 5 Закону №334/94-ВР не дозволяє встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що визначені Законом. Закон не містить будь-яких зауважень щодо віднесення до валових витрат витрат, пов'язаних з придбанням електроенергії, незалежно від наявності будь-яких технологічних втрат.
Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу
валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в
переліку пункту 5.3. статті 5 Закону №334/94-ВР. Крім того, вимоги законодавства
щодо формування витрат не містять винятків для тих підприємств, головна
господарська діяльність яких полягає у роздрібному продажу електричної енергії,
придбаної оптом.
Судом попередньої інстанції встановлено, що постачання електроенергії споживачам є статутною діяльністю позивача та відповідає терміну "господарська діяльність". Усі витрати по придбанню позивачем електроенергії підтверджені відповідними первинними документами, зокрема актами купівлі-продажу електроенергії, податковими накладними, актами звірки, авізо, що не заперечується відповідачем, та про що зазначено у акті перевірки.
Оскільки основним видом господарської діяльності позивача є постачання електроенергії її споживачам, всі витрати по придбанню позивачем електроенергії, підтверджені первинними документами, повинні відноситись до складу валових витрат в обсягах згідно з первинними документами бухгалтерського обліку.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне, акт перевірки не містить відомостей стосовно того, за якими операціями з придбання електроенергії позивач невірно сформував показники валових витрат, коли відбувались зазначені операції , яку суму позивач не повинен був включати до складу валових витрат, яким чином він міг визначити означену суму.
Акт перевірки також не містить відомостей , які б підтверджували , що оприбуткування електричної енергії , її оплата та понаднормативні витрати за операцією, яка відноситься до першої події, відбувались у одному звітному періоді .
При визначенні сум, що підлягають виключенню із складу валових витрат, податковий орган, як зазначено у апеляційній скарзі , користувався не первинними бухгалтерськими документами , визначення яких міститься у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємств», а «найбільш достовірною» інформацією , оформленою згідно ст.27 Закону України «Про інформацію»(апеляційна скарга т.4 , а.с. 150)
Однак, податковий облік згідно діючого законодавства повинен базуватися на показниках бухгалтерського обліку та підтверджуватись відповідними первинними документами .
Слід також зазначити, що згідно висновків комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи, здійсненої по даній справі Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали суду від 26.05.2009р., точно визначити значення понаднормативних витрат електроенергії за окремі періоди року не є можливим.
Як зазначено експертом, наявність чи відсутність понаднормативних витрат електричної енергії можливо визначити лише за рік.
Це випливає з вимог «Методики складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38-150 кВ, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії»(надалі - Методика), яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики № 757 від 17.12.2003 р. та введена ним в дію з 01.04.2004 р.
Експерт зазначив, що у позивача, як за підсумками розрахункового періоду з 01.04.2006 року - 31.03.2007 року, так і з 01.04.2007 року - 31.03.2008 року, які увійшли до періоду виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, були відсутні понаднормативні витрати.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не довів законності та обґрунтованості своїх висновків щодо завищення підприємством валових витрат на суму 19 676 349, 57 грн.
Посилання особи , що подала апеляційну скаргу, на позицію Верховного Суду України, викладену у рішенні від 10.06.2008 року у справі за позовом ВАТ «Волиньобленерго»до Луцької ОДПІ, не може бути прийнято колегією суддів як підстава для задоволення апеляційної скарги, оскільки в рішеннях суддів касаційних інстанцій містяться й інші висновки ( ухвала ВАСУ від 22.12.2010 року К-4525/07).
Крім того, будь яка правова позиція суду касаційної інстанції не спростовує факту необґрунтованості суми, визначеної податковою як завищення валових витрат.
3. Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку підприємств при віднесенні до складу валових витрат з проведення комплексу топографо-геодезичних та землевпорядних робіт, а також робіт з нормативної грошової оцінки земель для підготовки проектів землеустрою з метою укладання договорів оренди на суму 2 499930, 0 грн
Безпідставність включення позивачем до валових витрат коштів, сплачених за проведення комплексу топографо-геодезичних та землевпорядних робіт, а також робіт з нормативної грошової оцінки для підготовки проектів землеустрою відносно відводу земельних ділянок з метою укладання договорів оренди, обґрунтовується приписами ст. 26 Закону України «Про землеустрій», відповідно | до якої замовниками документації з землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі. Враховуючи, що на момент замовлення послуг позивач не підпадав під категорію землевласників чи землекористувачів, в розумінні норм Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі», включення до валових витрат коштів, витрачених на проведення комплексу топографо-геодезичних та землевпорядних робіт, а також робіт з нормативної грошової оцінки для підготовки проектів землеустрою відносно відводу земельних ділянок з метою укладання договорів оренди є таким, що не пов'язане з господарською діяльністю, внаслідок чого є порушенням п. 1.32. ст. 1 та пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону про Прибуток.
З доводами контролюючого органу слід погодитись, виходячи з наступного.
Як свідчить зміст акту перевірки та пояснення сторін, у листопаді 2006 р. між позивачем та ТОВ «Контур» було укладено договір № 01-11/06-І на проведення комплексу землевпорядних та топографо -геодезичних робіт по підготовці технічної документації з землеустрою щодо оформлення договорів оренди земельних ділянок позивача під опорами повітряних ліній електропередач та підстанціями напруження 6-10 кВ.
07.09.2007 р. між позивачем та ТОВ «Едем» укладено договір № 1/1 на проведення комплексу -топографо -геодезичних і землевпорядних робіт та нормативної грошової оцінки і відведення земельних ділянок з отримання договору оренди землі під опорами повітряних ліній електропередач і підстанціями напруження 6-10 кВ Якимівського і Розівського районів.
Предметом договорів, укладених ВАТ " Запоріжжяобленерго" :
- з ТОВ «Контур»№ 01-11/06-і від 01.11.2006р. є проведення комплексу топографо геодезичних та землевпорядних робіт, робіт з нормативної грошової оцінки для підготовки проектів землеустрою відносно відводу земельних ділянок з метою укладання договорів оренди земельних ділянок;
- з ТОВ «Едем»№ 1/1 від 07.09.2007 р.- проведення комплексу топографо -геодезичних землевпорядних робіт та нормативної грошової оцінки і відведення земельних ділянок з отримання договору оренди землі під опорами повітряних ліній електропередач і підстанціями напругою 6-10 кВ.
Умовами обох договорів передбачено виконання таких робіт:
1) топографо -геодезичних;
2) нормативно- грошової оцінки;
3) підготовки проектів землеустрою;
4) відведення земельних ділянок.
ТОВ «Контур»з приводу виконання геодезичних робіт з інвентаризації земельних ділянок ВЛ 6-10 кВ на території Приморського та Бердянського районів Запорізької області по договору № 01-11/06-і від 01.11.2006р.складено два акти прийому -здачі виконаних робіт від 20.09.2007р. на загальну суму 1 770 783, 74 грн. згідно кошторисів.
ТОВ «Едем»з приводу виконання комплексу топографо -геодезичних робіт по координації опір повітряних ліній електропередач та підстанцій в Розівському та Якимівському районах по договору № 01/1 від 07.09.2007 р. складено наступні акти прийому -здачі виконаних робіт від 15.112007 р. та від 27.11.2007 р. на загальну суму 1229132, 14 грн.
Конкретного переліку виконаних робіт та оформлених документів названі акти не містять.
На запит СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі (лист від 13.03.2008 р. № 2395/10/08-05) ВАТ " Запоріжжяобленерго" не надано жодного технічного документа, який би підтверджував фактичне виконання топографо -геодезичних робіт ТОВ «Контур»та ТОВ «Едем»відповідно до договорів № 01-11/06 від 01.11.2006р. № 1/1 від 07.09.2007 р. в Якимівському, Розівському, Приморському та Бердянських районах Запорізької області. (лист ВАТ " Запоріжжяобленерго" від 20.03.2008р. № 4006/001-011).
Тобто, фактична документація за результатами топографо -геодезичних робіт, документи з нормативно -грошової оцінки земель, проекти землеустрою, оформлені згідно зазначених договорів, перевіряючим не надані.
Договорів оренди, укладених за наслідками виконаних робіт, під час перевірки також не надано. За відсутності названих документів та договорів податковий орган дійшов обґрунтованого висновку , що надані підприємством документи не є достатніми для підтвердження зв'язку робіт, фактично виконаних ТОВ «Контур», та ТОВ «Едем», саме з господарської діяльності позивача.
Відповідна документація та договори оренди не надано також під час розгляду справи у суді.
За таких обставин колегія суддів доходить до висновку, що позивач не довів фактів наявності у нього названої документації та можливість використання її у власній господарській діяльності.
Отже, висновки відповідача про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5 ст.5 Закону прибуток, в частині незаконного включення до складу валових, сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, а саме витрат з проведення комплексу топографо - геодезичних та землевпорядних робіт, а також робіт з нормативної грошової оцінки землі для підготовки проектів землеустрою з метою укладання договорів оренди, на суму 2 499 930,0 грн. є обґрунтованими.
4.Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п 5.1, пп. 5.2.1 ст. 5 Закону про Прибуток при віднесенні до складу валових витрат сум, сплачених адвокатському об'єднанню «Правниче Бюро Єременка»за послуги з організації та здійснення консультацій та представництва у судах за позовом до СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень за півріччя 2007р. у розмірі 958 250,00 грн.
Безпідставність включення позивачем до валових витрат коштів, сплачених
за послуги з консультування підприємства та представництва його інтересів в
судах обґрунтовується тим, що отримання вказаних послуг не пов'язане з
господарською діяльністю підприємства, направленою на отримання доходу, тобто
не відповідає визнaчeнню, вказаному в п. 1.32. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
З зазначеним не можна погодитись, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, 22.02.2006р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Довіритель), укладено-договір №10-1 з Адвокатським об'єднанням "Правниче Бюро Єременка" (Повірений), щодо організації та здійснення консультування та представництва Довірителя у вищому адміністративному суді України по судовій справі господарського суду Запорізької області №5\325-5\329 від 27.01.2006р. за позовом Довірителя до СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2004р. №0000210203\0 та від 17.10.2004р. №0000210203\2, якими визначено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 37 809 687,5 грн. по касаційній скарзі СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду по справі №5\325-5\329 від 27.01.2006р. Вартість робіт по договору складає 199 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 33 316,67 грн.
27.02.2007р, між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (у подальшому Довіритель) укладено договір № 27-ЛТП про надання послуг в галузі податкового права щодо організації та здійснення консультування та представництва Довірителя у Вищому адміністративному суді України по судовій справі господарського суду Запорізької області №6\97 до СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 01.03.2005р. №00002800203\3 по сплаті г податку на додану вартість в сумі 93 877 676,73 грн. з Адвокатським об'єднанням "Правниче Бюро Єременка", (Повірений). Вартість робіт по договору складає 950000,00грн., в тому числі ПДВ - 158 333,33грн.
Також, під час перевірки встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго»укладено договір з Адвокатським об'єднанням "Правниче Бюро Єременка" про надання правової допомоги № 09-3-06 від 22.02.2006р. щодо організації та здійснення представництва Довірителя у Вищому адміністративному суді України по судовій справі Господарського суду Запорізької області №5\326-АП від27.01.2006р. за позовом Довірителя до СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.07.2005р«№0000071313\2, яким визначено податкове зобов'язання відносно сплати частини прибутку, що вилучається у Довірителя до бюджету в сумі 2 482 606,69 грн., по касаційній скарзі Довірителя на Постанову Господарського суду Запорізької області від 05.12.2005р. та Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.06.2006р., на суму 199 900,00 грн.
Факт виконання адвокатським об'єднанням зумовлених угодами послуг податковою не спростовується , як і наявність актів здачі -приймання виконаних робіт, оформлених належним чином.
Відповідно п.5.1, п.п.5.2.1 ст.5 Закону про Прибуток валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарськім діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Відповідно п.1.32 ст.1 Закону про Прибуток господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь особи в такій діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Враховуючи вищезазначене, витрати ВАТ "Запоріжжяобленерго", пов'язані з організацією та здійсненням консультування та представництва можуть бути віднесені до складу валових витрат товариства у разі, якщо такі витрати пов'язані із здійсненням власної господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу.
Сплата податків є невід'ємною частиною ведення господарської діяльності будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності. Так, згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлений також в статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»Таким чином, у платника податків є обов'язок сплачувати податки виключно в тих розмірах, які передбачені законодавством. Оскільки сплата сум, незаконно донарахованих СДПІ, впливає на майновий стан суб'єкта підприємництва, то захист законних інтересів підприємства в суді є способом зберегти майно, необхідне для ведення господарської діяльності.
Таким чином, виконана як основна вимога Закону про Прибуток (п.5.1.) - має місце зв'язок витрат з веденням господарської діяльності, так і вимога п.5.2.1. - здійснено забезпечення підприємства засобами, необхідними для організації і ведення виробництва.
Норми п.5.3 ст.5 Закону, який встановлює обмеження на включення сум до складу валових витрат платника податків, не містять вказівок по обмеженню права віднесення на валові витрати, витрат на оплату консультаційних послуг та послуг з | представництва у суді. Встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податків, окрім вказаних в Законі про оподаткування прибутку підприємства, згідно п.5.11 ст. 5 цього Закону, забороняється.
Отже, висновки Відповідача щодо порушення товариством п.п.5.2.1. п.5.2., п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за договорами з AO "Правниче Бюро1 Єременка" є безпідставними.
5. Щодо обґрунтованості та правильності включення позивачем в валових витрат вартості матеріалів, які використано на ремонти, реконструкцію та модернізацію основних фондів за 3 квартали 2007 року у розмірі 1 777 804,00 грн.
Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.2 п.5.3. ст. 5 Закону про «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат на суму вартості матеріалів, які використані на ремонти, реконструкцію та модернізацію основних фондів за 3 квартали 2007 рік у розмірі 1 777 804 грн.
За змістом названого пункту акту перевірки, встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться на невідокремлених структурних підрозділах, кожен з яких надає в бухгалтерію управління ВАТ «Запоріжжяобленерго»інформацію для складання зведеної податкової, фінансової та статистичної звітності.
При перевірці відповідності відомостей про валові витрати структурного підрозділу ЗВЕМ, а саме, рядку 04.1 декларації, даних головної книги та первинних документів (видаткові накладні на сторону) в III кварталі, встановлено відхилення на суму 1 777 804 грн., в бік завищення валових витрат. Зазначене відхилення відображено у таблиці 3.1.2.3 акту перевірки, як різниця між даними щодо коригування валових витрат податкової декларації платника, та даними, отриманими під час перевірки (3 616 340,42 грн. - 1 838 536,8 грн.).
Як зазначає податкова в апеляційній скарзі, шляхом співставлення даних про валові витрати податкового обліку підприємства (податкової декларації), з даними про бухгалтерський облік витрат на придбання товарів, встановлено завищення валових витрат в III кварталі 2007 р., за рахунок вартості матеріалів, використаних на ремонти, реконструкцію та модернізацію основних фондів, в загальній сумі 1 777 804 грн.
Висновки податкової та зазначену нею суму не можна вважати доведеними, виходячи з такого. Відповідно до вимог ч. 3 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Однак в акті перевірки, який є носієм доказової інформації щодо встановлених - порушень, не вказано по яким саме господарським операціям (відповідно до яких первинних документів) підприємство завищило валові витрати на суму 1 777 804 грн. Вказане свідчить про невмотивованість викладених в Акті висновків, що свою чергу унеможливлює встановлення відповідачем причинно-наслідкового зв'язку між обліком запасів (ТМЦ), оприбуткуванням придбаних ТМЦ, передачею (авізо) Управлінням товарно-матеріальних цінностей, призначених для здійснення ремонтів, модернізації, реконструкції на структурні підрозділи та неправильним (як вважає відповідач) коригуванням валових витрат по рядку 04.1 на вартість придбаних ТМЦ, призначених для здійснення ремонтів, модернізації, реконструкції, що призвело до завищення валових витрат в цілому по підприємству позивача у сумі 1 777 804 грн.
Отже висновки акту перевірки в цій частині не можна вважати доведеними, що згідно ч.2 ст.72 КАС є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Доводи відповідача стосовно того що зазначені показники бухгалтерської та податкової звітності слід було перевірити шляхом призначення експертизи, не приймається колегією суддів до уваги як підстава для скасування судового рішення, оскільки відповідач був не позбавлений права заявити суду відповідні клопотання та поставити перед експертом необхідні запитання.
За відсутності таких дій з боку відповідача та згідно ст.72 КАС України слід дійти висновку, що саме податкова повинна довести обставини та показники, зазначені в акті перевірки.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а податкові повідомлення -рішення - скасуванню в частинні сум, нарахованих за епізодами, пов'язаними з вартістю придбаної електричної енергії, адвокатськими послугами та вартістю матеріалів, використаних на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних фондів.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Як свідчить розрахунок, наданий податковою, в наслідок порушення п.п. 5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(завищення валових витрат на суму ПДВ у складі безнадійної дебіторської заборгованості ) позивачу нараховано 327550 грн. основного боргу та 284612, 7 грн. штрафних санкцій.
В наслідок порушення позивачем норм п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 названого закону (завищення валових витрат на суми оплат, що мали місце за договорами з ТОВ «Контур»та ТОВ «Едем») позивачу нараховано 624983грн. основного боргу та 474 379,1грн. штрафних санкцій.
Підстави для скасування податкових повідомлень -рішень в межах названих сум відсутні.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а податкові повідомлення -рішення скасуванню в частині нарахування 10728167,7грн., вт.ч. 5603100,0 грн. основного боргу та 5125067,7грн.штрафних санкцій (12439692,5 -327550-284612,7 -624983 -474379,1).
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення є невірне застосування норм матеріального права та невідповідність рішення обставинам справи.
Оскільки суд першої інстанції допустив помилку при застосуванні норм п.п.5.2.1, 5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону « Про оподаткування прибутку підприємств»та задовольнив позов у повному обсязі, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 03.09.2008 року №0000130805/2 та від 17.11.2008 року №0000130805/3 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10728167,7грн.,вт.ч.5603100,0 грн. основного боргу та 5125067,7грн.штрафних санкцій.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198 , 205, 202, 207
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 12.11.2009р. скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 03.09.2008 року №0000130805/2 та від 17.11.2008 року №0000130805/3 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10728167,7грн. (5603100,0 грн. основного боргу та 5125067,7 грн. штрафних санкцій).
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 14.07.2011р.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: В.В. Мельник