"30" серпня 2011 р. справа № 2-401/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Уханенка С.А. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Мамалат І.Л.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року у справі № 2-401/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії та забезпечення її виплати,-
У серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та постійно здійснювати перерахунок у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він має статус постраждалого внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом 2 групи, а тому має право на зазначені вище виплати.
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року у справі № 2-401/10 позов було задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо своєчасного перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії неправомірними. Зобов'язано відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії позивачу з 01 жовтня 2006 року по 14 вересня 2010 року .
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову по справі, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляд у справи, тому у відповідності до положень ст..41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Судом першої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії осіб, є інвалідом 2ї групи, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стовно задоволених позовних вимог за 2006, 2007, 2008 роки, оскільки.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову лише за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач не надав ніяких доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, не заявляв про це у судовому засіданні, що не дає суду апеляційної інстанції підстав вирішувати питання про можливість застосування положення ч.2 ст. 100 КАС України.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне застосовувати положення частини 1 статті 100 КАС України.
Оскільки позивач звернувся до суду за захистом порушеного права 02 серпня 2010 року, його права підлягають поновленню лише з 02 серпня 2009 року.
При визначенні кінцевих строків зобов'язання відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу пенсії, колегія суддів враховує, що друга група інвалідності позивачу встановлена довічно, пенсія також нарахована довічно, а згідно положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач зобов'язаний здійснювати перерахунок пенсії кожен раз з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, що не протирічить положенням ч.2 ст.19 Конституції України.
Задовольняючи позов за 2009, 2010 роки , суд першої інстанції правильно виходив з того , що відповідач повинен провести нарахування та виплату пенсій позивачу виходячи з їх розмірів, встановлених законами України «Про статус та соціальний захист громадян , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту», а не постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 .
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Правильним і таким , що відповідає закону,є висновок суду,що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком,на щомісячну додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров'ю ,у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того , це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни до ст. 50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ,закону України,міжнародному договору,згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постановив Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання ,і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає , що останній , встановлюючи такий порядок,може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії зі віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону № 1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, колегія судів не погоджується з висновками суду першої відносно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу на підставі ст.50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю саме по 14 вересня 2010 року.
Суд першої інстанції помилково обмежив обов'язок відповідача здійснювати перерахунок та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог п.4 ст.54, ст.50, п.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», певним строком, друга група інвалідності позивачу встановлена довічно, пенсія також нарахована довічно, а згідно положень частини 3 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, відповідач зобов'язаний здійснювати перерахунок пенсії кожен раз з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, що не протирічить положенням ч.2 ст.19 Конституції України.
Враховуючи те, що після 22 травня 2008 року і в подальшому, після відновлення положень статей 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у попередній редакції та з урахуванням того, що до цього часу ніяких змін до вказаного Закону не вносилось, дії відповідача щодо відмови у нарахуванні позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю -у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком тривають і в подальшому, колегія суддів приходить до висновку, що слід поновити права позивача шляхом зобов'язання відповідача проводити нарахування додаткової пенсії у вищевказаних розмірах з 22 травня 2008 року без обмеження будь-яким строком до змін в законодавстві або зміни соціального статусу позивача, забезпечивши їх виплату.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року у справі № 2-401/10 підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови у справі.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області - задовольнити.
Постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року у справі № 2-401/10 -скасувати та прийняти нову.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 02 серпня 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок і виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи ї розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 02 серпня 2009 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Л.М. Нагорна