"31" травня 2011 р. справа № 2-830/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Нагорної Л.М. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2010 року у справі № 2-830/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації про зобов'язання перерахувати разову грошову допомогу,-
У квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача за 2007-2009 роки. Просив стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2007- 2009 роки.
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2010 року у справі № 2-830/2010 позовні вимоги позивача було задоволено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положень ст..41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням .
Задовольняючи позовні вимоги позивача за 2007 рік суд першої інстанції дійшов невірного висновку, оскільки , як видно з матеріалів справи, відповідач у квітні 2007 року здійснив виплату допомоги позивачу у розмірі, передбаченому ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 зупинення дії ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на 2007 рік, передбачене п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з 09.07.2007 року.
З огляду на те, що допомога позивачу виплачена в квітні 2007 року до прийняття рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, то відповідач неправомірних дій щодо позивача не вчиняв, оскільки іншого розміру допомоги на час її виплати не було, а рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії.
Висновки суду першої інстанції, щодо задоволених позовних вимог за 2008 рік є також помилковими, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам бойових дій виплачується щорічна грошова допомога до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Дію частини п'ятої статті 13 вказаного закону зупинено на 2008 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги згідно з Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зупинення дії ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на 2008 рік, передбачене Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з 22.05.2008 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволених позовних вимог 2008р. оскільки, допомога позивачу виплачена до 5 травня в квітні 2008 року, тобто до прийняття рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року №6-рп/2007р. та 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Що стосується задоволених позовних вимог за 2009 рік, то колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»обмежень цих виплат, встановлених законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань»не встановлювалось. Оскільки, виплати вказаної допомоги визначаються відповідно до розмірів мінімальної пенсії за віком, то положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яке надає право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами на правовідносини щодо виплати щорічної разової грошової допомоги, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань»не розповсюджуються.
Отже, за викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації підлягає частковому задоволенню. А постанова Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2010 року у справі № 2-830/2010 підлягає частковому скасуванню.
Керуючись статтями ст..ст 198, 202 , 205 , 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації - задовольнити частково.
Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2010 року у справі № 2-830/2010 в частині задоволених позовних вимог за 2007, 2008 рік -скасувати, та в задоволенні позовних вимог в цій частині -відмовити .
В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: С.А. Уханенко