"17" травня 2011 р. справа № 2-1999/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Уханенка С.А. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 р. у справі № 2-1999/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 в квітні 2010 року звернулася з позовом, в якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради нарахувати позивачці суму недоплаченої щорічної разової допомоги за 2005 -2009 рр. , як учаснику війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з розрахунку у відповідності до ст..28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просила Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації сплатити позивача суму коштів недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2005 -2009 рр., як учаснику війни.
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 р. у справі № 2-1999/10 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради нарахувати позивачці суму недоплаченої щорічної разової допомоги за 2005 -2009 рр. , як учаснику війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з розрахунку у відповідності до ст..28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації сплатити позивача суму коштів недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2005 -2009 рр., як учаснику війни.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації, не погодившись з постановою суду першої інстанції подали апеляційну скаргу, в якій посилалися на порушення судом норм матеріального та процесуально права, та просили скасувати постанову, та постановити нову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційний перегляд даної справи проводиться за нормами КАС України з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, положень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року та відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, який набрав чинності 30.12.2010 року.
При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року встановлено, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року та ЦПК України, визнані неконституційними та такими, що втратили чинність з 09 вересня 2010 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.
З вказаного слідує, що з 09.09.2010 року відновлено положення п.3 ст.18 КАС України в попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», отже, з указаного часу розгляд усіх адміністративних справ у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг проводиться в порядку адміністративного судочинства та за нормами КАС України.
Суд першої інстанції вказані положення Закону не врахував, постановив рішення за нормами ЦПК України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права і, у відповідності до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування такого рішення та ухвалення нової постанови по суті заявлених вимог.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачка є учасником війни , що підтверджується посвідченням (а.с.8) і користується пільгами, встановленими ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року N 3551-XII.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам бойових дій виплачується щорічна грошова допомога до 5 травня у розмірі 3х мінімальних пенсій за віком.
Відповідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає, що позивачка пропустила строк для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання дій посадових осіб незаконними та стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки, оскільки позивачкою не було обґрунтовано поважність причин пропуску вказаного строку, а про порушення своїх прав та законних інтересів щодо грошової допомоги на оздоровлення за вказаний період позивач знав щороку при отриманні грошової допомоги та в суд з позовом звернулася лише у квітні 2010 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв рішення відносно визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради щодо нарахування позивачці щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2005 - 2006 рік неправомірними.
Як видно з матеріалів справи, відповідач у квітні 2007 року здійснив виплату допомоги позивачці у розмірі, передбаченому ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 зупинення дії ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на 2007 рік, передбачене п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з 09.07.2007 року.
З огляду на те, що допомога позивачу виплачена з квітні 2007 року до прийняття рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, то апелянт неправомірних дій щодо позивача не вчиняв, оскільки іншого розміру допомоги на час її виплати не було, а рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії.
За таких обставин суд першої інстанції без достатніх підстав задовольнив позов та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити разову допомогу до 05 травня за 2007 рік.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволених позовних вимог за 2008 рік оскільки, допомога позивачці виплачена до 5 травня з 08 квітня 2008 року, тобто до прийняття рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Таким чином, відповідач неправомірних дій щодо позивачки також не вчиняв, оскільки іншого розміру допомоги на час її виплати не було, а рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії.
Що стосується задоволених позовних вимог за 2009 рік, то колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»обмежень цих виплат, встановлених законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань»не встановлювалось. Оскільки, виплати вказаної допомоги визначаються відповідно до розмірів мінімальної пенсії за віком, то положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яке надає право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами на правовідносини щодо виплати щорічної разової грошової допомоги, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань»не розповсюджуються. У цьому випадку постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 № 211 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" не підлягає застосуванню.
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради нарахувати та сплатити позивачці суму недоплаченої щорічної разової допомоги за 2005 -2009 рр. , як учаснику війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з розрахунку у відповідності до ст..28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 05 квітня 2011 року у якості співвідповідача було залучено Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідно до п.2.6. Положення про відділ прийняття рішень про призначення та виплату соціальної допомоги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради від 01 липня 2010 року № 30/1/07-13 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради не здійснює виплати щорічної разової допомоги до 5 травня, а відповідачем виступає Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Таким чином апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Центра по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації підлягає частковому задоволенню, рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 р. у справі № 2-1999/10 скасувати з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. 198, 202, 205, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації -задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 07 жовтня 2010 р. у справі № 2-1999/10 скасувати, та прийняти нову.
Зобов'язати Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплати позивачці суму недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік, як учаснику війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з розрахунку у відповідності до ст..28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Л.М. Нагорна