25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 520/6744/14-а
Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Петренко В.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про скасування рішення, визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 червня 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просить скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 02 червня 2014року №838571 про відмову у перерахунку раніше призначеного судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014року, яка була надана відповідачу при заяві від 26.05.2014року про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, а також зобов'язати відповідача виплатити різницю між перерахованою сумою щомісячного довічного утримання на підставі довідки Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014року та фактично виплаченою сумою у цьому періоді.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси № 838574 від 02.06.2014року щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно довідки Одеського апеляційного господарського суду №08-38/979/2014 від 22.05.2014року, починаючи з 05 грудня 2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року та Рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", встановивши його у розмірі 90 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді без обмежень. Позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.12.2013року по 04.12.2013року включно - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус судді у відставці та був звільнений з посади судді Одеського апеляційного господарського суду Постановою Верховної Ради України №2766-VI від 02 грудня 2010року у зв'язку із виходом у відставку.
Згідно довідки Одеського апеляційного господарського суду № 08-38/979/2014 від 22.05.2014року заробітна плата працюючого судді Одеського апеляційного господарського суду з 01.12.2013року, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного утримання суддям у відставці складає 21 436, 80 грн. (а.с. 8).
Судом також встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2014року було зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, відповідно до вимог частини 3 та частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в редакції від 01.10.2011року, за період з 25.03.2010року по 02.06.2013року та за період з 03.06.2013року, в редакції від 23.12.2010року, з урахуванням виплачених сум.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді з 05 грудня 2013року, який має бути здійснений, виходячи з розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач - Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не може свідомо відмовляти у перерахунку та у цих виплатах, тому суд на підставі ч.2 ст. 11 КАС України виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає протиправним та скасовує рішення Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси № 838574 від 02.06.2014року щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 та зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно довідки Одеського апеляційного господарського суду № 08-38/979/2014 від 22.05.2014року (а.с. 8), починаючи з 05 грудня 2013 року.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції, однак з помилковим застосуванням норм права виходячи з наступного.
Постановою Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про статус суддів № 2863-Х11від 15.12.1992 р. передбачено право судді у відставці на щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Доповненням пункту 1 абзацу другого та третього цієї постанови Верховної Ради України № 4016-Х11 від 24.02.1994 р. (у редакції до 01.01.2008 р.) було встановлено, що, у разі зміни заробітної плати суддів, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
При прийнятті Державного бюджету України зазначений абзац 3 п. 1 було виключено, Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп від 22.05.2008 р. визнав ці дії неконституційними, зазначивши, що виключення даного абзацу звужує зміст і обсяг прав судді, які він мав, обмежує його конституційні гарантії незалежності, суперечить ст. 22, 126 Конституції України.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.
Жодні зміни, що були внесені до Закону України Про статус суддів, на підставі якого позивачеві було нараховане довічне грошове утримання, та інші наступні закони, не можуть, відповідно до чинного законодавства, обмежувати та звужувати права і обсяг гарантій суддівської незалежності, суперечити статті 126 Основного Закону України.
Конституційний Суд у своїх рішеннях неодноразово відновлював порушене та звужене право суддів на перерахування та обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання. Так, у рішенні від 18 червня 2007 року за № 4-рп/2007, Конституційний Суд України вже вирішував питання про недопустимість встановлення в законі максимального розміру пенсії суддів або їх щомісячного довічного грошового утримання, наголошуючи, що це обмежить їх обсяг, а також зазначав, що‚ залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям (абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року за № 3-рп визнано неконституційним частину третю; перше, друге, трете речення ч. 5 ст. 138 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року за № 2453-У1 у редакції Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 р. № 3668-У1. Як зазначено у п. 8 абзацу 3 рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року за № 3-рп, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.
Статтею 129 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Колегія суддів вважає , що зазначені положення Закону № 3668 у частині поширення їх дії на Закон № 2453 стосовно виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів у відставці суперечать вимогам частини першої статті 126 Конституції України.
Враховуючи, що однією з гарантій незалежності суддів є заборона при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг визначених Конституцією України таких гарантій, Конституційний Суд України зазначив, що положення третього речення частини пятої статті 138 Закону № 2453, статті 2 Закону № 3668 стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів суперечать частині першій статті 126 Основного Закону України.
Частиною 3 ст. 129 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України 1,3.
Суддям Конституційного Суду України, які вперше призначені на посаду судді, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 5,5 відсотка за кожен рік роботи.
Зазначеним законом у частині 4 ст. 138 передбачено, що, у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Цим законом визначено таким чином лише порядок нарахування суддівської винагороди усім суддям, а не право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише суддів Конституційного Суду України.
Законодавець не виокремлював певну категорію суддів у відставці, які не мають права на одержання перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Колегія суддів вважає, що посилання відповідача суперечить меті встановлення конституційної гарантії матеріального забезпечення суддів як елемента їх незалежності, свідчить про формальний, помилковий характер відмови відповідача у законних вимогах. Думка суб'єкта владних повноважень, чиї дії оскаржуються, не відповідає принципу єдиного статусу всіх суддів України та порушує принцип рівності між суддями у відставці.
Однак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково призначено довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді з огляду на те, що стаж роботи позивача на посаді судді становить двадцять чотири роки, а тому відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання позивача складає 88 відсотків, виходячи з якого відповідач здійснює перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу на підставі довідок Одеського апеляційного господарського суду і судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;
Таким чином, враховуючи правильне по суті вирішення питань судом першої інстанції однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає необхідним змінити резолютивну частину оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195,197, 201, 207 ,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про скасування рішення, визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,- змінити.
Абзац третій постанови викласти у наступній редакції: «Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно довідки Одеського апеляційного господарського суду №08-38/979/2014 від 22.05.2014року, починаючи з 05 грудня 2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року та Рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", встановивши його у розмірі 88 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді без обмежень.»
В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 липня 2014 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.