ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23764/14 25.11.14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди у порядку регресу 45 480,00 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Парапан Л.П. (дов.№3391/18 від 24.12.2013)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди у порядку регресу 45 480,00 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку із пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23764/14 та призначено її розгляд на 25.11.2014 року.
До початку судового засідання 25.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання по справі та від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 31.10.2014 року.
У судовому засіданні 25.11.2014 представник позивача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, зважаючи на надане до початку судового засідання клопотання про розгляд справи без участі представника.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, та відзиву на позовну заяву не надав, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, яких, за висновками суду, достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
10.07.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та Леонтьєвою Катериною Олегівною (страхувальник та вигодонабувач) укладено договір №180414Га/13кр/свАС добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Honda", державний номер CН3739АМ.
Відповідно до відомості №9303360 про дорожньо-транспортну пригоду, 16.11.2013 по вул.Шабаліна у н/п Ленінський, м.Севастопіль, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "Honda", державний номер CН3739АМ, під керуванням Леонтьєва О.В. (право керування передбачено у технічному паспорті) та транспортним засобом марки "Mazda", державний номер СН3996АВ, під керуванням Зюбрицького Ю.С.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Зюбрицького Ю.С. Правил дорожнього руху України, якого постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 17.01.2014 у справі №764/75/14-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, проте звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності.
Як вбачається із матеріалів справи, страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування за договором №180414Га/13кр/свАС від 10.07.2013 року.
Умовами п.14, що кореспондуються із умовами п.28.11.2. вищезазначеного договору, сторони погодили, що виплата страхового відшкодування здійснюється на базі СТО за вибором страховика, тобто при розрахунку страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається, виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО.
Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ "Honda", державний номер CН3739АМ, визначена позивачем у Звіті SL№21870 від 28.11.2013, складеного Експертною компанією «Укравтоекспертиза», у розмірі 48635,55 грн.
Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі виставлених станцією СТО ТОВ "Дует-1" рахунків №Д-00000172 від 22.11.2013 та зазначений у страховому акті №1.001.13.17341/VESKO41928 від 26.11.2013 із розрахунком до нього у розмірі 45990,00 грн.
Позивач, на виконання умов договору №180414Га/13кр/свАС від 10.07.2013 та відповідно до заяви страхувальника, перерахував на рахунок ТОВ "Дует-1" суму страхового відшкодування у розмірі 45990,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №74085 від 27.11.2013 року.
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія Зюбрицького Ю.С., який керував транспортним засобом марки "Mazda", державний номер СН3996АВ, на момент скоєння ДТП застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (відповідач у справі), за полісом №АВ9201493, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази МТСБУ.
Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 31.03.2014 позивач звернувся до відповідача із претензією №2432/26/ЦВ про сплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом позивач так і не отримав.
Водночас, відповідач у наданому до суду клопотанні фактично не заперечував проти заявлених позовних вимог та відзиву на позов не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Наявною у матеріалах справи постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 17.01.2014 у справі №764/75/14-п встановлено вину Зюбрицького Ю.С. у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "Mazda", державний номер СН3996АВ.
Відповідно до ст.22, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, факт наявності вини Зюбрицького Ю.С. у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "Mazda", державний номер СН3996АВ, встановлено та підтверджено постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 17.01.2014 у справі №764/75/14-п.
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність Зюбрицького Ю.С., який керував транспортним засобом марки "Mazda", державний номер СН3996АВ, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (відповідач у справі), за полісом №АВ9201493, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази МТСБУ.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Honda", державний номер CН3739АМ.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №180414Га/13кр/свАС від 10.07.2013 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Зюбрицького Ю.С., як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст.1166 та ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, у відповідності до чинного законодавства, умов Договору №180414Га/13кр/свАС від 10.07.2013, та заяви страхувальника щодо виплати страхового відшкодування саме на рахунок СТО, перерахував визначену суму у загальному розмірі 45990,00 грн. на рахунок СТО ТОВ "Дует-1", що підтверджується платіжним дорученням №74085 від 27.11.2013 року.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як зазначено у полісі № АВ9201493, розмір франшизи становить 00,00 грн., після зменшення на яку розмір страхового відшкодування залишається незмінним.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню повністю.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди у порядку регресу 45480,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, 7Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) 45480 (сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок сплаченого страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25.11.2014 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено та підписано 01.12.2014 року
Суддя К.В. Полякова