справа № 278/2186/14-ц
02 вересня 2014 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ПАТ "Західінкомбанк", про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, третя особа ТзОВ "Олвіта-Буд", --
Позивач звернулася із зазначеною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким договір про участь у фонді фінансування будівництва розірвати і стягнути на користь позивача кошти внесені на будівництво об'єкта нерухомості. В судове засідання позивач не з'явилася, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Позов підтримують. Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином і завчасно були повідомлені про дату, час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення в матеріалах справи, і не направили на адресу суду клопотання про відкладення слухання справи або клопотання про слухання справи у їх відсутність, в зв'язку з чим і на підставі положень ст. ст. 224, 225 ЦПК України було ухвалено проводити слухання справи в заочному порядку.
Проаналізувавши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідно ним правовідносини.
Між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ "Західінкомбанк" 31 січня 2008 року укладений договір про участь у фонді фінансування будівництва, за яким позивач довірив управителю та відповідачу у даній справі грошові кошти направленні на будівництво квартири в житловому будинку (а.с.4-15). Забудовником виступав за укладеним договором ТзОВ "Олвіта-буд". Запланована дата завершення будівництва та введення в експлуатацію - 1 квартал 2009 року. Грошові кошти за укладеним договором позивачем повністю сплачені в розмірі 397 394,00 гривень (а.с.16). На час подання позовної заяви об'єкт не був зданий в експлуатацію.
Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами. У разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва довіритель має право вимагати від управителя дострокове розірвання договору та виплати йому коштів (ч. 4 ст. 18 Закону України " Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"). Заборонено розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об'єкта ( частини об'єкта ) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві упущену вигоду (ч. 1 ст. 1043 ЦК України). Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність"). Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використання недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність").
За таких обставин, суд вважає, що заявлені вимоги щодо розірвання договору та стягнення внесених коштів підлягають до задоволення в повному обсязі, як обґрунтовані та такі, що ґрунтуються на нормах закону. Зазначені вище норми матеріального права слід застосувати до правовідносин у даній справі на що звертав увагу і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму рішенні від 16 травня 2012 року між сторонами з аналогічної справи та про той самий предмет скасовуючи рішення судів І та апеляційної інстанції і повертаючи справу на новий судовий розгляд.
Аналіз вищезазначених норм та обставин справи, приводить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Сторони уклавши договір інвестування в нерухомість та управління майном, стали учасниками інвестиційного процесу та правовідносин. Як наслідок управителем порушенні умови договору, кошти інвестовані в нерухомість довірителем, нереалізовані, остання не отримала відповідно до договору майно, на яке розраховувала, що значно порушує її права та умови договору, що і є підставою для його розірвання. Крім того, оскільки довірителем інвестована повна вартість об'єкту на будівництво, а зазначені вище обставини, позбавили останню можливості отримати те, на що вона розраховувала, суд стягує на її користь з управителя вкладені кошти та нанесені збитки.
Одночасно, задовольняючи вимоги позивача у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 гривень за позовну вимогу немайнового характеру про розірвання договору, судовий збір в розмірі 3 654,00 гривень за позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 1043 ЦК України, ч. 4 ст. 18 Закону України " Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" --
Позов задовольнити.
Договір № 230 - 4 - Ж від 31 січня 2008 року "Про участь у фонді фінансування будівництва" між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Західінкомбанк" та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути із Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_1 397 394,00 (триста дев'яносто сім тисяч триста дев'яносто чотири) гривні коштів направлених на будівництво об'єкту інвестування та нанесених збитків.
Стягнути із Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Західінкомбанк" на користь держави судовий збір за розгляд даної цивільної справи в розмірі 3 897,60 (три тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
суддя Є.О. Грубіян