2027/10408/12
2/643/36/14
27.08.2014року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Майстренко О.М. при секретарі Постульга О.Г., Росликовій Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Валківського нотаріального округу, житловий кооператив «Брест-1» про визнання права власності та стягнення компенсації, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати за нею - ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1, як на майно, набуте під час зареєстрованого шлюбу.
Компенсувати їй за рахунок ОСОБА_3, яка є спадкоємцем після ОСОБА_5, вартість майна, яке було набуто під час шлюбу та відчужено ОСОБА_5, без її відома, на загальну суму 87131,45 гривень.
Посилається на те, що з 08.08.1964 року знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області зроблено запис №135. Від шлюбу в них народився син - ОСОБА_2, 1974 р.н.
У 1974 році, вони - як подружжя були зачислені в члени кооперативу на одержання в ньому кооперативної двокімнатної квартири ; перший пайовий внесок по придбанню цієї квартири ними зроблено у 1975 році, а у 1989 році вони з чоловіком повністю внесли пайовий внесок в ЖК "БРЕСТ-1 ". Таким чином, вона з чоловіком, знаходячись в зареєстрованому шлюбі внаслідок спільної праці та за спільні грошові кошти придбали кооперативну двокімнатну АДРЕСА_1
Право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано на ім'я колишнього чоловіка - ОСОБА_5 .
Таким чином, набуте майно за час шлюбу належало подружжю ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, а сам факт реєстрації майна, набутого за час шлюбу на ім'я лише одного із подружжя - ОСОБА_5, не впливає на його правовий режим (режим спільного майна).
Згідно із ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року, який діяв на час повної виплати подружжям ОСОБА_5 пайового внеску в ЖК "БРЕСТ-1" за придбання кооперативної двохкімнатної АДРЕСА_1 - тобто на 1989 рік: "Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю".
Згідно із ч. 1 ст. 28 КпШС України 1969 року: "В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними".
Згідно з ч.2 ст.29 КпШС України 1969 року:"Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування шлюбу, так і після розірвання шлюбу".
Строк для поділу спільного майна подружжя вона не пропустила, увесь час мешкала у своїй квартирі, спору по квартирі не було. Про те що, був складений заповіт від 27.03.2003 року вона дізналась під час судового процесу. Так, 16.06.2012 року вона отримала від приватного нотаріуса Валківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 листа, в якому вона вказує, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 заведено спадкову справу №5/2011 та у зв'язку з тим, що АДРЕСА_1 була придбана за загальні кошти подружжя, вона можу претендувати на 1/2 частини цієї квартири та повідомляє, якщо я з дня одержання цього листа у 10-денний строк, тобто - до 26.06.2012 року не надам їй документ, що підтверджує факт, що я звернулася до суду з позовною заявою про визнання за мною права власності на вищевказану квартиру, чи її частки, свідоцтво про право на спадщину на вказану квартиру буде видане спадкоємцю, що прийняв спадщину на підставі заповіту; тому я і подаю цей позов до суду.
Згідно з ч.іст.261 ЦК України та п.2 ч.2 ст.72 СК України: "Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, вона - як дружина, має право на 1/2 частини АДРЕСА_1.
Крім того, згідно з підпунктом а), пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" №9 від 18.09.1987 року із змінами, внесеними згідно з Постановами №13 від 25.12.1992 року та №15 від 25.05.1998 року: "При розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися ст. 146 ЖК України, ст. 15 Закону України "Про власність", п. 43 Примірного статуту ЖБК і законодавством про шлюб та сім'ю (статті 22, 24, 28, 29 КпШС), враховуючи таке: пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а після повної сплати пайового внеску - квартира є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах".
Згідно п. 6-1 цієї ж Постанови: "Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону "Про власність" при внесенні паю в ЖБК за рахунок коштів, одержаних внаслідок сумісної праці сім'ї члена кооперативу, паєнагромадження, а після повного внесення паю - квартира є спільною сумісною власністю членів сім'ї, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними".
Згідно зі ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
11.06.1998 року наш шлюб з ОСОБА_5 було розірвано.
З вересня 1996 року ОСОБА_5 пішов з дому, постійно мешкав зі своєю новою дружиною у Валківському районі Харківської області.
19.04.1998 року між нею та ОСОБА_5 була встановлена домовленість про те, що ОСОБА_5 отримує при розподілу майна, яке було набуто під час нашого шлюбу, а саме:
кооперативний гараж НОМЕР_2 в СК "Луч", який знаходився за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 23979 гривень, дім в с.Бирочек-2, Зміївського району Харківської області, вартістю 139200 гривень; легковий автомобіль Ніва ВАЗ 21-21,1989 p., держ.номер - НОМЕР_3, номер технічного паспорту НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_1, вартістю у червні 2004 року - 11083,90 гривень , а їй ОСОБА_4 при розподілі майна, яке було набуто під час шлюбу, по цьому відійде нерухоме майно, а саме кооперативна двокімнатна АДРЕСА_1
Тому позивач просить на підставі ч.І ст. 1231, ч. 3 ст. 1236 ЦК України, компенсувати їй майно, яке було набуто в шлюбі за рахунок ОСОБА_3, яка є спадкоємцем після ОСОБА_5, на загальну суму: (гараж-11989,5 гривень + будинок - 69600 гривень + авто - 5541,95 гривень )= 87131,45 гривень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року колишній чоловік - ОСОБА_5 помер.
ОСОБА_3 позов не визнала, пред*явила зустрічний позов та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті чоловіка- ОСОБА_5., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В обґрунтування посилається на те, що 03.10.1998 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер.
Згідно заповіту від 27.03.2003 року, ОСОБА_5 заповів все своє майно на її користь.
Після смерті чоловіка вона у встановлений законом строк звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.
Таким чином вона є єдиним спадкоємцем на майно померлого, згідно заповіту.
ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, а проти позову ОСОБА_3 заперечував.
3-ті особи приватний нотаріус Валківського нотаріального округу та житловий кооператив «Брест-1» про час розгляду справи повідомлені, просять розглядати справу в їх відсутності.
Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позови підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 08.08.1964 року по 11.06.1998 року.
Згідно довідки ЖК «Брест- 1», ОСОБА_5 був членом кооперативу та отримав квартиру АДРЕСА_1.
Перший пайовий внесок був зроблений в 1975 році, а повна вартість сплачена в 1989 році.
Таким чином спірна квартира була виплачена в повному обсязі в період шлюбу з ОСОБА_1, яка і на теперішній час мешкає та зареєстрована в спірній квартирі.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року, який діяв на час повної виплати подружжям ОСОБА_1 пайового внеску в ЖК "БРЕСТ-1" за придбання кооперативної двохкімнатної АДРЕСА_1 - тобто на 1989 рік, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
Згідно із ч. 1 ст. 28 КпШС України 1969 року, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Таким чином позовні вимоги в частині визнання права власності на ? частину квартири в порядку поділу майна подружжя підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення компенсації з ОСОБА_3 в розмірі 87131 гр. 45 коп. задоволенню не підлягають, так як ОСОБА_1 не надано доказів позовних вимог, не надано суду підтвердження що майно було реалізовано без згоди позивача, не надано суду підтвердження вартості майна.
Позовні вимоги ОСОБА_3 також підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
03.10.1998 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно заповіту від 27.03.2003 року, ОСОБА_5 заповів все своє майно на її користь.
Після смерті чоловіка вона у встановлений законом строк звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.
Таким чином вона є спадкоємцем на майно померлого, згідно заповіту, в тому числі і на ? частину спірної квартири.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1234,1269, 1270 ЦК України, ст.. ст.. 60, 70 СК України, суд -
Позови задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу майна подружжя на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через районний суд протягом 10 днів.
Суддя: