Справа №206/4852/14-а
Провадження № 2-а/206/134/14
12 серпня 2014 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Таран А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Самарському районі м. Дніпропетровська про неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, -
23 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Самарському районі м. Дніпропетровська про неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська. В обґрунтування позову позивач посилається на наступне, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Має статус інваліда 3 групи пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію по інвалідності, яку встановлено довічно. Він отримував призначену пенсію в повному обсязі до червня 2014 року, але після червня вона зменшилась. Звернувшись до УПФУ в Самарському районні м. Дніпропетровська з заявою про надання пояснень, йому було роз'яснено, що пенсія була перерахована відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210. В результаті перерахунку його пенсія була зменшена, та утворилась переплата в розмірі 13066,99 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.05.2014 року. Вважає, що перерахунок зі сторони УПФУ Самарського району м. Дніпропетровська є незаконним та просить визнати дії УПФУ в Самарському районі м. Дніпропетровська неправомірні та зобов'язати УПФУ в Самарському районі м. Дніпропетровська скасувати розпорядження та відновити виплату пенсії.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надала суду письмові заперечення (а.с.25-26).
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення сторін та представників, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 має статус інваліда 3 групи пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію по інвалідності, яку встановлено довічно (а.с. 7).
Як вбачається з листа з Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська від 03.06.2014 року № 607/06/13 ОСОБА_1 було переглянуто пенсійну справу та приведено у відповідність згідно вимог постанови КМУ від 23.11.2011 року. № 1210, внаслідок чого виникла переплата в розмірі 13066,99 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.05.2014 року (а.с. 8).
20.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська з заявою щодо проведення перевірки з приводу законності перерахунку його пенсії відповідно до вимог КМУ від 23.11.2011 року. № 1210 (а.с. 9).
Згідно листа 03.07.2014 року № М-31/08/17 ОСОБА_1 була надана відповідь з УПФУ в Самарському районі м. Дніпропетровська щодо його звернення, в якій роз'ясняється, що він перебуває на обліку з 25.04.1996 року та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, розраховану згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 26.05.2014 року була перевірена пенсійна справа ОСОБА_1 та відповідно до вимог постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 було здійснено перерахунок. Відповідно до чого пенсія станом на 01.06.2014 року складає 5008,41 грн.
Згідно постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2011 року № 2-а/844/11 було зроблено перерахунок за період з 22.08.2010 року по 22.07.2011 року у сумі 37887,27 грн.
Вимоги чинного законодавства про пенсійне забезпечення для розрахунків пенсій додержані до нормативно визначеного порядку і умов та виконанні в повному обсязі (а.с. 10-11).
Відповідно до довідки Центрального архіву МО України № 51/1/5241 від 10.10.1997 року ОСОБА_1 був призваний на збори і у складі військової частини № 53893 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 06.01.1987 р. по 14.02.1987 р. (а.с. 12).
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.10.2013р. у справі «Да Консесау Матеуш та Сантуш Жануаріо проти Португалії» (№ 62235/12 та № 57725/12) зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансовими труднощами, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою. Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.
Також, суд зазначив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення Європейського суду у справах «Аррас та інші проти Італії» від 14.02.2012 року та «Сухобоков проти Росії» від 13.04.2006 року. Суд констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01.11.2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці.
Отже, при розгляді даного адміністративного позову судом встановлено, що відповідно до довідки № 89 від 23.04.1999 року ОСОБА_1 працював на Чорнобильській АЕС з 05.01.1987 по 15.02.1987 р., в тому числі в зоні ІІІ: відповідно до якої він працював з 05 по 31 січня 1987 року (що складає 26 календарних дні, тобто не повний місяць) і з 01 по 15 лютого 1987 року (що складає 9 календарних дні, тобто не повний місяць). Таким чином, відповідачем при здійсненні розрахунку пенсії було обрано найбільш вигідний варіант нарахування пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що здійснений перерахунок Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 відповідає вимогам закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 8, 9, 17-19, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Самарському районі м. Дніпропетровська про неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя К.С. Маштак