1.
Справа № 1-14, 2007р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Савинського Г.Б.
при секретарі - Дробот О.П.
з участю прокурора - Ткаченко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст.
366 КК України,-
ОСОБА_1, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до наказу НОМЕР_1, являючись керівником та службовою особою даного суб'єкта господарювання, умисно, безпідставно, незважаючи на наявність коштів у товаристві для виплати заробітної плати, грубо порушуючи конституційне право на заробітну плату, і на своєчасне її отримання, допустив невиплату заробітної плати працівникам товариства за 4,5 місяці. В результаті чого, станом на 01.09.2006 року заборгованість по заробітній платі перед працівниками товариства склала 51.6 тис. грн.
Крім цього, з метою приховування заборгованості по заробітній платі, ОСОБА_1 дав вказівку головному бухгалтеру підприємства внести до офіційних документів невідповідаючі дійсності дані про відсутність заборгованості із виплати заробітної плати, при її наявності в дійсності станом на 01.09.2006 року - 51.6 тис. грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав в повному об'ємі.
У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1
Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доведена.
Суд вважає, що:
· навмисні дії ОСОБА_1, скоєні з прямим умислом, що виразились в безпідставній невиплаті заробітної плати працівникам товариства, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 175 КК України,
· навмисні дії ОСОБА_1, що виразились у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 366 КК України.
При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий. Дані обставини суд визнає пом'якшуючими покарання.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлені.
Суд відмічає обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням винної особи, встановлені відносно ОСОБА_1, такими, що у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК України дають можливість перейти до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 366 КК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсудного, обставини, що пом"якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у відповідності до ч. 5 ст. 7 КПК України, як особу, яка вперше вчинила злочин, при першій нагоді погасила заборгованість, перестала бути суспільно небежпечною з урахуванням бездоганної поведінки і цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
Речові докази, судові витрати, цивільний позов по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_1 за:
- ч. 1 ст. 175 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в сумі 1000 грн., без
позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
- ч. 2 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в сумі 600 грн., без
позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд визначає ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в сумі 1000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
У відповідності до ч. 5 ст. 7 КПК України суд звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання, як особу, що перестала бути суспільно небезпечною.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Речові докази, судові витрати, цивільний позов по справі відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок постановлено в нарадчій кімнаті і виготовлено суддею на комп'юторі.