Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Канигіної Г.В., Заголдного В.В.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2006 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимого,
засуджено за
ч. 1 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України Ботню звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього певних обов'язків.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2006 року вирок залишено без зміни.
Ботню засуджено за те, що він удень 14 липня 2005 року на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_2 вартістю 700 грн.
У касаційній скарзі засуджений посилається на істотні порушення судом кримінально-процесуального законодавства, а саме його права на захист на досудовому слідстві та в суді, формальний розгляд його апеляції, просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Твердження засудженого у касаційні скарзі про порушення його права на захист, є безпідставними.
По справі встановлено, що на досудовому слідстві за клопотанням підозрюваного ОСОБА_1 та відповідно до постанови слідчого від 14 липня 2005 року, тобто в день вчинення злочину, ОСОБА_1 було надано можливість користуватись послугами захисника - адвоката ОСОБА_3 (а.с. 14, 15). У присутності цього захисника було проведено й всі наступні слідчі дії.
Доводи засудженого про те, що суд не дотримався вимог ст. 299 КПК України, спростовано матеріалами справи. Так, з протоколу судового засідання вбачається, що після роз'яснення ОСОБА_1 вимог ст. 299 КПК України, який визнав вину та зазначив, що зміст роз'ясненої статті йому зрозумілий, суд з'ясував думку прокурора щодо обсягу доказів, які необхідно дослідити. Законний представник - мати ОСОБА_1 та він сам не заперечували проти запропонованого прокурором, від захисника засудженого заперечення також не надійшли. Отже колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції вимог ст. 299 КПК України.
Не порушено судом й вимог законодавства щодо участі в судовому розгляді представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх, оскільки відповідно до вимог ст. 442 КПК України виклик зазначених осіб у судове засідання є не обов'язком, а правом суду. Крім того, в судовому засіданні приймали участь законний представник - мати ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_3.
На вимогу ст. 433 КПК України органами досудового слідства та судом були з'ясовані обставини, передбачені цією нормою.
Отже право ОСОБА_1 на захист не порушено ні на досудовому слідстві, ні під час розгляду справи в суді.
При розгляді апеляції засудженого не порушено вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки ведення протоколу судового засідання апеляційним судом, відповідно до ч. 9 ст. 362 КПК України, є обов'язковим у випадку проведення ним судового слідства. Розглянувши апеляцію ОСОБА_1, апеляційний суд у своїй ухвалі дав відповідь на всі зазначені в ній доводи.
Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та всі обставини справи. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено процесуальних порушень, які ставили б під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину.
Підстави для призначення справи до розгляду в касаційній інстанції з повідомленням учасників процесу відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
засудженому ОСОБА_1 в задоволенні його касаційної скарги відмовити.
КРАВЧЕНКО К.Т. КАНИГІНА Г.В. ЗАГОЛДНИЙ В.В.