91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
02.07.09 Справа № 13/170
За позовом концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя
до відкритого акціонерного товариства «Запорізький територіальний паливний концерн», м. Луганськ
про стягнення 12913 грн. 88 коп.,
Суддя Яресько Б.В.
Представники:
Від позивача
Сахарова О.О. дов. № 1/27-18 від 05.01.09р.
Від відповідача
не прибув.
У засіданні брали участь:
секретар судового засідання Лисенко В.П.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з грудня 2006 року по березень 2009 р. в сумі 12 913 грн. 88 коп.
Позивач позов підтримав, та повідомив суд, що 18.05.2009 р., після звернення позивача з позовом (13.05.2009 р.) відповідач сплатив частину боргу -1 545 грн. 52 коп., на момент розгляду справи сума заборгованості складає 11 368 грн. 36 коп.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов укладеного між сторонами по справі 01.12.2006 р. договору № 201496 купівлі-продажу теплової енергії з позивач здійснював поставку теплової енергії до приміщення відповідача, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя вул. Перемоги 42.
За період з грудня 2006 року по березень 2009 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 15 518 грн. 41 коп.
Відповідач отриману теплову енергію не оплатив в повному обсязі, сума боргу на момент звернення позивача з позовом склала 12 913 грн. 88 коп.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача борг обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відповідачем п. 6.4. договору, та вимог позивача викладених в претензіях № 05/450 від 12.07.2007 тощо.
Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору допустив невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин, позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в сумі 11 368 грн. 36 коп., провадження у справі в частині стягнення 1 545 грн. 52 коп. підлягає припиненню відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 129 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.
Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запорізький територіальний паливний концерн», м. Луганськ, Жовтневий район, вул. Смоленська, б. 130, ідентифікаційний код 01884656 на користь концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерн «Міські теплові мережі»Орджонікідзевському районі, м. Запоріжжя, вул. Нахімова, б. 4, ідентифікаційний код 32121458 борг в сумі 11 368 грн. 36 коп., державне мито у сумі 129 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1 545 грн. 52 коп.
За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення
Суддя Б.В. Яресько
Дата підписання повного тексту рішення
07 липня 2009 р.