Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" липня 2009 р. Справа № 55/145-09
вх. № 3963/5-55
Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.
при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Огієнка Д.В.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" в о. Харківської регіональної філії, смт. Солоницівка
до Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків
про стягнення 892912,97 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія" в особі Харківської регіональної філії, смт. Солоницівка, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків, 790833,24 грн. основного боргу, 90217,23 грн. інфляційних, 11862,50 грн. 3% відсотків річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки від 01.08.08 р. № 52-ПФ неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 червня 2009 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 06 липня 2009 р.
23 червня 2009 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема письмові пояснення, в яких зазначив, що вся продукція за видатковими накдадними, доданими до позовної заяви, була відвантажена саме на виконання умов договору № 52-ПФ від 01.08.08 р., інших договорів в усній чи письмовій формі між сторонами не укладалось. Зазначення в деяких видаткових накладних в якості "підстав" рахунків- фактурів та інших номерів договорів відбулось внаслідок помилок вводу даних в програму бухгалтерського обліку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів ,витребуваних ухвалою, суду не надав.
Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12 червня 2009 року юридична адреса відповідача - 61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 165, корп. 2, кв. 67, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
01 серпня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" в о. Харківської регіональної філії, смт. Солоницівка (далі позивач) та Акціонерним товариством "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 52-ПФ, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у встановлений термін у власність, а відповідач, в свою чергу, прийняти та сплатити на умовах, визначених договором, металопродукцію, асортимент, кількість та ціна якої вказана в додатках, оформлених у вигляді специфікацій, які є невід"ємною частиною договору. Пунктами 6.1 та 6.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% оплати за товар протягом 7-ми банківських днів з дати видаткової накладної. Пунктом 11.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2008 р..
Таким чином, сторони уклали між собою договір, проте у подальшому специфікації до цього договору не укладались та рахунки-фактури не виставлялись.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1097533,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № ХФ-0000814 від 06.08.08 р., № ХФ-0001524 від 26.09.08 р., № ХФ-0001633 від 01.10.08 р., № ХФ-0001908 від 21.10.08 р., № ХФ-0001855 від 17.10.08 р., № ХФ-0001853 від 17.10.08 р., № ХФ-0001822 від 15.10.08 р., № ХФ-0001808 від 15.10.08 р., № ХФ-0001991 від 23.10.08 р., № ХФ-0001962 від 22.10.08 р., № ХФ-0002128 від 03.11.08 р., № ХФ-0002127 від 03.11.08 р., № ХФ-0002230 від 12.11.08 р., № ХФ-0002227 від 12.11.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.
На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що вся продукція за видатковими накладними, доданими до позовної заяви, була відвантажена саме на виконання умов договору № 52-ПФ від 01.08.08 р., інших договорів в усній чи письмовій формі між сторонами не укладалось. Зазначення в деяких видаткових накладних в якості "підстав" рахунків- фактурів та інших номерів договорів відбулось внаслідок помилок вводу даних в програму бухгалтерського обліку.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯПЖ № 435228 від 06.08.08 р., ЯОЦ № 892236/279 від 26.09.08 р., ЯОЦ № 892274/302 від 01.10.08 р., ЯПЛ № 569007/335 від 15.10.08 р., ЯПЛ № 569025/353 від 22.10.08 р., № 394 від 31.10.08 р., № 411 від 12.11.08 р., які видані на отримання цінностей від ВАТ "УГМК" ХОФ.
Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати товару- протягом 7-ми банківських днів з дати видаткової накладної.
Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково на загальну суму 303700 грн., що підтверджується витягами банку, належним чином засвідчені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 400 від 08.12.08 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 793833,24 грн.. На доказ направлення вказаної претензії позивач додав до матеріалів справи належним чином засвідчену копію поштового чеку.
Відповідач на вказану претензію відповів гарантійним листом вих. № 17/02 від 26.01.09 р., в якому зазначив, що фінансування будівельних об"єктів поновляється та починаючи з 10 лютого відповідач прикладе всі зусилля для погашення виниклої заборгованості за товар згідно договору № 52-ПФ від 01.08.08 р.
Після чого відповідачем було здійснено лише часткову проплату на 3000 грн., що підтверджується витягом банку від 13.02.09 р.
Сторони також склали між собою акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.06 р. по 26.03.09 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 790833,24 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 790833,24 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі -790833,24 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом з"ясовано, що позивач у розрахунках 3% річних та інфляційних витрат допустив помилки.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у сумі 11757,89 грн. річних та 82265,63 грн. інфляційних, в решті заявлених вимог у сумі 104,61 грн. річних та 7951,6 грн. інфляційних слід відмовити, як зайво нарахованих.
Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов*язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач змушений був залучити адвоката Огієнка Д.В. для надання кваліфікованих юридичних послуг, з яким було укладено адвокатську угоду б/н від 18.05.09 р.. Право на заняття адвокатською діяльністю Огієнком Д.В. підтверджується свідоцтвом № 1183 від 17.05.04 р. Вартість послуг складає 4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1173 від 19.05.09 р., які позивач просить стягнути з відповідача як судові витрати.
Таким чином, заявлена позовна вимога щодо стягнення витрат у сумі 4000 грн., сплачених за отримання адвокатських послуг, підлягає задоволенню частково у сумі 3963, 91 грн., оскільки згідно ст.ст.44,49 ГПК України до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема ті хто одержав свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
В решті заявленої вимоги у розмірі 36,09 грн. витрат на адвокатські послуги слід відмовити, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково та відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків(61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 165, корп. 2, кв. 67, код ЄДРПОУ 30653953, рах. № 26009120660980 у філії "Слобожанське РУ" ВАТ Банк "Фінанси та кредит" в м. Харкові, МФО 350697) на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" в о. Харківської регіональної філії, смт. Солоницівка(62370, Харківська обл., смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 47, код ЄДРПОУ 35725702, рах. № 26000178109100 в АКІБ "Укрсиббанку" в м. Харкові, МФО 351005) 790833,24 грн. основного боргу, 11757,89 грн. 3 % річних, 82265,63 грн. інфляційних витрат, 3963, 91 грн. витрат на послуги адвоката, 8848,56 грн. державного мита та 116,93 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В стягненні 15510,19 грн. інфляційних витрат, 1660,34 грн. 3% річних та 36, 09 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гребенюк Н.В.
Повний текст рішення підписано 08 липня 2009 року.