ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
14 липня 2009 р.
Справа № 19/72
Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.
при секретарі судового засідання Гринюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ТзОВ "Каскад-Продакш" ЛТД вул.Єршова, 3, м.Луцьк, Волинська область,43023
до відповідача ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит"
юридична адреса :вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000
фактична адреса: вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості в сумі 33514 грн. 63 коп.
Представники сторін не з"явилися.
СУТЬ СПОРУ: ТзОВ "Каскад-Продакш" ЛТД звернулось в суд із позовом до ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення заборгованості в сумі 33514 грн. 63 коп. згідно договору поставки.
Представник відповідача тричі в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 20.05.09. (вих. №9151), від 09.06.09. (вих. № 10549), та від 02.07.09. (вих.№ 12611), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав клопотання вх. № 4679 від 09.06.09. про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Позовні вимоги обгрунтовані договором поставки товару №248/0, згідно якого позивач (постачальник) зобов”язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити даний товар. Даний договір не може бути розцінений судом як належний та допустимий доказ, оскільки він не містить ні дати його укладення, ні строку дії. Також сторонами складено протокол розбіжностей, однак і він не містить необхідних реквізитів.
З 13.05.08. позивач поставив відповідачу різних партій товару на загальну суму 67190,29 грн., яка оплачена частково.
Внаслідок неналежного виконання зобов"язання у відповідача, згідно позовної заяви, станом на 27.10.08. виник борг в сумі 27190,29 грн., що підтверджується накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений, або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №35 від 30.01.09. , яка вручена боржнику 04.02.09., щодо погашення існуючого боргу за одержаний товар. Проте дана вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Отже, відповідно до ст.530 ЦК України, строк виконання зобов"язання настав з 11.02.09.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів, які б свідчили про оплату боргу в сумі 27190,29 грн. або ж спростували доводи позивача суду не подано.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Приписами ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, за вимогою кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки
Щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 2981,06 грн., то слід зазначити, що позивачем невірно проведено їх розрахунок, а тому нарахування індексу інфляції підлягає задоволенню згідно розрахунку суду в сумі 767,89 грн. В решті інфляційних збитків в сумі 2213,17 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється в письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України). Крім того, приписами ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.
Отже, пеня -це один із способів забезпечення виконання зобов”язань, який має додатковий характер. Правочин щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов”язання має бути укладено тільки в письмовій формі незалежно від форми основного зобов”язання. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність правочину щодо встановлення способів забезпечення виконання.
З огляду на викладене та відповідно до наведених правових норм, позов в частині стягнення пені в сумі 3343,28 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Постановою КМ України від 14.04.09. № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ" встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення, який становить з 27.04.09.- 312 грн. 50 коп. Оскільки, при поданні позовної заяви внесено більшу суму за дані витрати, що підтверджується платіжним дорученням №55 від 05.03.09., то суму 118 грн. слід повернути позивачу, про що видати довідку.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 551, 625 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75,82-85 ГПК України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 (код 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшин" ЛДТ, вул.Єршова,3, м.Луцьк, 43023 (код 13315568)- 27190,29 грн. - основної заборгованості, 767,89 грн.- інфляційних нарахувань , а також 279,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 260,69 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В частині стягнення пені в сумі 3343,28 грн. та інфляційних збитків в сумі 2213,17 грн. - відмовити.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 14.07.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
14.07.09.