Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" липня 2009 р. Справа № 21/135-09
вх. № 3852/5-21
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
3-ї особи
відповідача - Єурова І.В. дов. № 0904/21-01 від 21.04.2009р.
розглянувши справу за позовом Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" м.Київ
до ТОВ "Компанія "Квантум", м.Харків
про тлумачення змісту правочину
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про тлумачення змісту правочину в порядку ст.213Цивільного кодексу України визнання договору №62-03 від 17.03.2003р. за своїм змістом договором комісії , посилаючись на укладення між сторонами договору поставки №62-03, згідно з умовами якого відповідач зобов'язується поставити позивачу продукцію виробничо- технічного призначення , а позивач прийняти оплатити продукцію на умовах, викладених в договорі, в п.4.2. договору сторони погодили, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію проводяться протягом 3-х банківських днів після підписання акту прийому- передачі продукції та надходження коштів від НАК "Нафтогаз України" або споживачів продукції "ДК "Укргазвидобування " або ДК "Укртрансгаз" на підставі рахунку - фактури постачальника . Крім того позивач посилається на укладення між ДП "Укрнафтогазкомплект" та ДК "Укртрансгаз" договору №480-03/11-7 від 30.12.2003р., предметом якого була поставка продукції, яка купувалася у відповідача , та зазначає, про те, що ДП "Укрнафтогазкомплект" (позивач по справі) укладало договори поставки за дорученням інших осіб.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявлених позовних вимог, зазначає, що згідно договору №62-03 від 17.03.2003р., відповідачем по справі передавалась продукція позивачеві, що підтверджується актами прийому - передачі , видатковими накладними , довіреностями позивача на отримання товарно- матеріальних цінностей , здійснювалась оплата отриманої продукції, тобто договір створив для сторін правові наслідки у вигляді прав та обов'язків , вважає що сторони у спірному договорі досягли згоди з усіх істотних умов договору поставки. Зазначає, що є невірним твердження позивача, що договір поставки №62-03 від 17.03.2003р. був укладений позивачем і відповідачем на виконання доручення ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", оскільки договір між позивачем і ДК " Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" був укладений пізніше 30.12.2003р.
В судовому засіданні була оголошена перерва з 24.06.2009р. по 07.07.2009р.
Розглянувши надані суду докази, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №62-03 від 17.03.2003р.
Згідно з вимогами договору відповідач (постачальник по договору) зобов'язався поставити, а позивач (замовник по договору ) зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах викладених в договорі .
Ціни на продукцію вказані у специфікаціях.
Загальна вартість договору складає суму підписаних специфікацій.
Розділом четвертим договору сторони визначили порядок розрахунків по договору ,а саме:
в пунктах 4.1, 4.2, 4.3. договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться замовником на умовах 50% передплати за кожну узгоджену до поставки партію продукції протягом 3-х банківських днів після надходження грошових коштів від НАК "Нафтогаз України" або споживача продукції -(ДК "Укргазвидобування, ДК "Укртрансгаз"), які перераховуються постачальнику на підставі рахунку. Постачальник надає рахунок окремо на кожну узгоджену партію продукції. До передплати застосовуються правила завдатку згідно ст.195 Цивільного кодексу України.
Остаточні розрахунки за поставлену продукцію проводяться замовником протягом 3-х банківських днів після підписання акту прийому - передачі продукції та надходження коштів від НАК "Нафтогаз України" або споживача продукції на підставі рахунку - фактури постачальника.
За згодою сторін розрахунки можуть проводитись іншим шляхом , що не суперечить чинному законодавству України.
Вимоги п.4.2. договору сторони визначили строк остаточних розрахунків з посиланням на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події , що передбачено вимогами ч.1 ст.530 ЦК України.
З матеріалів справи, вбачається , що договір №62-03 від 17.03.2003р. виконувався сторонами протягом 2003-2006р.р., що підтверджено матеріалами справи, накладними , актом прийому - передачі, довіреностями позивача на право отримання продукції, отримана продукція оплачувалась позивачем по справі протягом 2003-2007р. , що підтверджено виписками з банківського рахунку АБ "Укргазпромбанк".
Згідно з вимогами ст.9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01.01.2004р. до договорів, що були укладені до 01.01.2004р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільного кодексу України , застосовуються правила цього кодексу.
Договір №62-03 від 17.03.2003р. , за своєю правовою природою є договором поставки, оскільки відповідно до вимогч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму .
В зазначеному договорі відсутні ознаки договору комісії , оскільки згідно з вимогами ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені , але за рахунок комітента.
Договір комісії відноситься до числа договорів про надання нематеріальних посередницьких послуг , шляхом вчинення правочинів однією особою для другої .Договір комісії є консесуальним, двостороннім , оплатним.
Згідно з вимогами ст.1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Виплата комісійної винагороди комісіонеру є обов'язком комітента.
Договір №62-03 від 17.03.2003р. не передбачає оплати комісійної винагороди , та загальних умов договору комісії. Посилання позивача на укладення договору №480-03/11-7 від 30.12.2003р., між ДП "Укрнафтогазкомплект" та ДК "Укртрансгаз" в рамках спірного договору , суд вважає безпідставним ,оскільки договір №480-03/11-7 від 30.12.2003р. є окремим договором поставки, який в додатковій угоді №610-5 до договору містить специфікацію продукції, що передається з зазначенням переліку продукції, кількості, ціни, вартості продукції, умови поставки , термін оплати.
Договір №62-03 від 17.03.2003р. не містить зобов*язань однієї сторони щодо вчинення правочину за дорученням другої сторони , та дорученнь комітента , що свідчить про те , що вищезазначені договори є окремими договорами поставки.
За таких обставин відсутні підстави щодо визнання договору №62-03 від 17.03.2003р. договором комісії.
Відповідач за вх.№6158 від 09.06.2009р. звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності, посилаючись на вимоги ст. 71,76 ЦК України 1963 року., та на те, що договір №62-03 укладено 17.03.2003р., на момент звернення позивача з позовом 18.05.2009р. сплив загальний строк позовної давності .
В задоволенні клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності слід відмовити, оскільки договір №62-03 від 17.03.2003р. виконувався протягом 2006,2007р.р. шляхом передачі продукції на умовах зазначеного договору та здійснення оплати.
Згідно з вимогами ч.1, ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою, дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Позивач за вх№17558 від 03.07.2009р. звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у розгляді справи в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДК " Укргазвидобування ", в задоволенні якого суд відмовив, оскільки відповідно до вимог ст.27 ГПК України , позивачем не доведено яким чином рішення господарського суду Харківської області може вплинути на права та обов'язки Дочірньої Компанії "Укртрансгаз".
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.,ст.,ст.,ст. 202,203, 207, 215, 264 Цивільного кодексу України суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя