73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"16" липня 2009 р. Справа № 4/121-ПН-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: приватного підприємства "Агропромсервіс" м. Каховка Херсонської області
до відповідача-1: підрозділу примусових виконань рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області
до відповідача-2: відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" м. Херсон
про визнання права власності, визнання частково недійсною постанови державного виконавця, виключення з акту арешту та зобов'язання повернути кошти
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача-1 -головний . державний виконавець Корнієнко С.О.
від відповідача-2 -уповноважена особа Боровик М.О.
Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на грошові кошти в сумі 10000грн. 00коп., посилаючись на те, що зазначені кошти помилково були перераховані ним на розрахунковий рахунок відповідача-2. Крім того, він просить визнати частково недійсною постанову відповідача-1 від 02.08.2007 року в частині накладення арешту на кошти в сумі 10000грн. 00коп., виключити дані кошти з акту арешту та зобов'язати власника повернути вказані кошти на рахунок позивача.
Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт помилкового перерахування коштів на рахунок відповідача-2. Крім того, він зазначає, що на виконанні ВДВС Головного управління юстиції у Херсонській області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» боргу на користь декількох стягувачів. З метою примусового виконання зведеного виконавчого провадження накладено арешт на розрахункові рахунки належні відповідачу-2, тому грошові кошти які обліковуються на рахунках відповідача-2 підлягають примусовому стягненню для погашення боргу боржника перед стягувачами.
Відповідач-2 не заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що договірні відносини між ним та позивачем відсутні, тому позивач помилково перерахував 10000грн.00коп. на рахунок відповідача-2.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд встановив наступне.
Як випливає зі змісту позовної заяви та вимог, заявлених позивачем, він просить визнати за ним права власності на грошові кошти в сумі 10000грн. 00коп., посилаючись на те, що зазначені кошти помилково були перераховані ним на розрахунковий рахунок відповідача-2 без достатніх правових підстав. Він також просить визнати частково недійсною постанову відповідача-1 від 02.08.2007 року в частині накладення арешту на кошти в сумі 10000грн. 00коп., виключити дані кошти з акту арешту та зобов'язати власника повернути вказані кошти на рахунок позивача.
Статтею 54 ГПК України зазначені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Зокрема, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником. В позовній заяві, яка подається до кількох відповідачів, зазначається зміст позовних вимог щодо кожного із них. В заяві позивача викладаються обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та зазначаються докази, що підтверджують позов, а також законодавство на підставі якого подається позов.
Згідно з положеннями пункту 16 Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003року “Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” вимоги інших осіб, які не є учасниками виконавчого провадження, щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підсудності (ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Підставою позову про визнання права власності повинні бути обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Такими доказами згідно з нормами статті 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких грунтуються позовні вимоги.
При зверненні з позовною заявою позивач не надав суду доказів на підтвердження викладених в позові обставин. Так, він просить визнати за ним право власності на грошові кошти в сумі 10000грн.00коп., посилаючись на те, що вони були перераховані відповідачу-2 помилково. Крім того, позивач просить визнати недійсною постанову відповідача-1 від 02.08.2007 року в частині накладення арешту на кошти в сумі 10000грн. 00коп., виключити дані кошти з акту арешту та зобов'язати власника повернути вказані кошти на рахунок позивача. Однак ні постанови від 02.08.2007року, ні акту арешту коштів ним до позовної заяви на надано. Не зазначено ним в позові і найменування сторони, яку він просить зобов'язати суд повернути йому грошові кошти, тобто позивач всупереч вимогам статті 54 ГПК України не визначив позовні вимоги щодо кожного із відповідачів.
З урахуванням зазначених обставин, з метою об'єктивного, повного, всестороннього вирішення спору, суд ухвалою від 02.06.2009року, відкладаючи розгляд справи, зобов'язав позивача надати копію спірної постанови та акту арешту коштів, зазначити власника, якого він просить зобов'язати повернути кошти, а також уточнити позовні вимоги за пунктом 3 прохальної частини позову.
Представник позивача в засідання суду 16.07.2009року не з'явився з невідомих причин, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день розгляду справи, про що свідчить штемпель та відмітка канцелярії суду на ухвалі від 02.06.2009року. При цьому ухвала від 02.06.2009року не повернулася до суду, що свідчить про її вручення позивачу. Доказів, необхідних для розгляду спору, витребуваних судом ухвалою від 02.06.2009року, зокрема постанови від 02.08.2007року, яку він просить визнати частково недійсною та акту арешту коштів, з якого він просить виключити 10000грн.00коп. позивач не надав без поважних причин. Не подано ним і письмового уточнення в частині позовних вимог з зазначенням того кого із відповідачів він вважає власником коштів та кого просить зобов'язати повернути кошти.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позовні вимоги без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик в засідання суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
На підставі викладеного, у зв'язку з неявкою представника позивача в засідання суду та неподанням ним без поважних причин витребуваних судом доказів, без яких неможливо вирішити спір по суті, а також незазначення одного із відповідачів, якого він просить повернути кошти, позовні вимоги залишаються без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги залишити без розгляду.
2. Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Суддя З.І.Ємленінова