91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
13.07.09 Справа № 17/78
За позовом Державного підприємства «Торезантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріальними ресурсами ДП «Торезантрацит», м. Торез Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Млін-Сервіс», м. Луганськ
про стягнення 31900 грн. 00 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Сагарда О.І., довіреність № 1-04/01-528 від 01.04.2009;
від відповідача -не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача помилково перерахованих 31900 грн.
У судовому засіданні 06.07.2009, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 13.07.2009 на 11 год. 40 хв.
Від представника позивача в судовому засіданні 13.07.2009 надійшла заява про зміну предмету позову з доказами направлення її копії відповідачу. В даній заяві позивач зазначає, що фактично ним були оплачені рахунки на загальну суму 31900 грн., однак товар поставлений не був, у зв'язку з чим позивач на підставі статті 693 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у сумі 31900 грн.
Суд приймає зміну предмету позову, так як це не суперечить чинному господарському процесуальному законодавству.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 28.05.2009, 15.06.2009, 13.07.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
На підставі виставлених позивачем рахунків-фактур № МС-0000321 від 25.04.2007 та № МС-0000324 від 26.04.2007, позивачем було сплачено на рахунок відповідача за привід ПП-67/11460 та муфту МЗ-11 -31900 грн.
Товар на адресу позивача поставлений не був. На претензію позивача від 11.02.2009 № 1-04/01-2076 про повернення вказаної суми відповідачем не надано відповіді, перераховану позивачем суму не повернуто, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення.
Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на оплату приводу ПП-67/11460 та муфти МЗ-11 31900 грн. відповідач виписав рахунки-фактури № МС-0000321 від 25.04.2007 та № МС-0000324 від 26.04.2007. На підставі цих рахунків відповідачем у якості передплати було сплачено 31900 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11/3002 від 17.10.2007.
Відсутність поставки оплаченого товару підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.
У відповідача виникло зобов'язання по поставці товару позивачу. Позивачем за матеріалами справи не надано документів, які б свідчили про узгодження строків поставки товару.
Статтею 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 11.02.2009 № 1-04/01-2076, докази надсилання якої містяться в матеріалах справи, однак відповіді на неї відповідачем не надано, товар не поставлено, передплату не повернуто.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 31900 грн. є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Млін-Сервіс», м. Луганськ, кварт. Героїв Брестської крепості, буд. 16, кв. 2 ідентифікаційний код 25359088 на користь Державного підприємства «Торезантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріальними ресурсами ДП «Торезантрацит», м. Торез Донецької області, вул. Заводська, буд. 2, ідентифікаційний код 32366906, попередню оплату у сумі 31900 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 319 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 15.07.2009.
Суддя О.С.Фонова