ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/146
11.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс»
до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»
та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна
компанія «Автомобільні дороги України»
про стягнення 3% річних, інфляційних та пені за договором поставки
№ 15/03 від 15.03.2006
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Гетьман Т.В.
Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитрансбудсервіс” до дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення з відповідача 869 349, 87 грн. - пені, 983 901, 18 грн. -інфляційних, 112 425, 97 грн. - три проценти річних, за договором поставки № 15/03 від 15.03.2006 р., всього в сумі 1 965 677, 02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2009р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 26.05.2009 р.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позові вимоги, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання 26.05.2009 р. не з»явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 09.06.2009 р представник Відповідача подав відзив, в якому проти позовних вимог заперечував посилаючись на невірний розрахунок штрафних санкцій та просив в позові відмовити. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Представники позивача в призначене судове засідання 11.06.2009 не з'явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Позивач був завчасно повідомлений про призначення судом засідання на 11.06.2009, а саме суддею в судовому засіданні 09.06.2009 усно оголошувалось представникам сторін на яку дату та на який час суд оголошує перерву в судовому засіданні -на 11.06.2009 об 11 год.40 хв., про що зроблено відповідну відмітку і у протоколі судового засідання.
Позивачем не надано доказів, що позивач був позбавлений можливості направити повноважного представника в судове засідання, в тому числі свого керівника.
Крім того, в судовому засіданні 09.06.2009 судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 11.06.2009 для оголошення, за згодою сторін, вступної та резолютивної частини рішення по справі.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
15.03.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Сумитрансбудсервіс” (постачальником) та дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(замовником) було укладено Договір поставки № 15/03 (далі - Договір). (належним чином засвідчена копію договору знаходиться в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом в судовому засіданні).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язався поставляти власними силами замовнику дорожньо-будівельні матеріали, а останній зобов'язався приймати продукцію та оплачувати її на умовах Договору.
На виконання умов Договору, відповідно до видаткових накладних, та актів завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи, у період з 15.03.2006 року по 21.10.2008 року, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 406 699 грн. 15 коп.
В ході виконання договору, між сторонами укладались додаткові угоди: №1 від 20.03.2006 р., №2 від 20.03.2007 р., №3 від 30.03.2007 р., №4 від 10.04.2007 р. №5 від 12.04.2007 р. №6 від 02.04.2007 р., №7 від 23.04.2007 р., №8 від 26.04.2007 р., №9 від 01.08.2007 р., №9/1 від 24.09.2007 р., №9/2 від 10.10.2007 р., №10 від 15.10.2007 р., №11 від 15.10.2007 р., №12 від 20.10.2007 р.,№13 від 26.11.2007 р.,№14 від 24.12.2007 р.,№14/1 від 08.01.2008 р., №14/2 від 03.03.2008 р., №15 від 19.03.2008 р., №16 від 08.04.2008 р., №17 від 26.05.2008 р., №18 від 01.07.2008 р., №19 від 01.08.2008 р. (належним чином засвідчені копії додаткових угод долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті судом в судовому засіданні).
Додатковими угодами сторони визначили кількість, вартість, порядок постачаємого товару, та умови оплати. Зокрема, додатковими угодами було визначено, що оплата за поставлений товар проводиться Покупцем протягом 10 (десяти) днів з моменту поставки партії товару.
Відповідач поставлений товар оплатив платежами від: 16.04.07 р., 19.04.07 р., 24.04.07 р., 25.04.07 р., 25.04.07 р., 28.04.07 р., 11.05.07 р., 29.05.07 р., 30.05.07 р., 05.06.07 р., 08.06.07р., 11.06.07 р., 18.06.07 р., 26.06.07 р, 04.07.07 р., 30.07.07 р., 19.03.08 р, 08.08.07 р., 17.08.07 р., 28.08.07 р., 03.09.07 р, 04.09.07 р., 18.09 07 р., 27.09.07 р., 02.10.07 р., 12.10.07 р., 17.10.07 р., 26.10.07 р., 01.11.07 р., 26.11.07 р., 30.11.07 р., 05.12.07 р., 26.12.07 р., 30.01.08 р., 06.02.08 р., 13.03.08 р., 25.03.08 р., 27.03.08 р., 28.03.08 р., 31.03.08 р., 07.04.08 р., 08.04.08 р., 12.05.08 р., 14.05,08 р., 16.05.08 р., 28.05.08 р., 30.05.08 р., 10.06.08 р., 01.07.08 р., 21.07.08 р., 29.07.08 р., 30.07.08 р., 11.08.08 р., 19.08.08 р., 01.09.08 р., 09.09.08 р., 30.11.08 р, 27.02.09 р., 03.04.09 р. Проте, як зазначено Позивачем та підтверджується матеріалами справи, оплата проводилась з порушенням строків визначених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі прострочки оплати Покупцем товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Проте, щодо наданого Позивачем розрахунку пені, суд не погоджується з наданим розрахунком та робить власний перерахунок суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та п. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення умов Договору в частині строків оплати становить 665669,10 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (ч.2) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання суму втрат від інфляції, розмір якої становить 983 901, 18 грн. та три проценти річних в розмірі 112 425, 97 грн. Отже, за таких обставин з відповідача підлягає стягненню в повному обсязі сума індексу інфляції, три відсотки річних підлягають стягненню в сумі 83212,40 грн.
Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем доведено, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Догововром, чим порушив права позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірах, що наведені судом в рішенні.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, рахунок 26003301003245 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089, ЄДРПОУ 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитрансбудсервіс” р/р 26009380727431 в київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк” МФО 322012; код ЄДРПОУ 33813262) 665699 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн.10 коп. пені, 983 901 (дев'ятсот вісімдесят три тисячі дев'ятсот одна) грн. 18 коп. -інфляційні, 83212 (вісімдесят три тисячі двісті дванадцять) грн.. 40 коп. три проценти річних, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя І.О.Домнічева
Дата виготовлення та підписання повного
тексту рішення -11.06.2009 р.