91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.06.09 Справа № 11/129
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугвнештранс", м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 53171 грн. 70 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
в присутності представників сторін:
від позивача -Коваленко Ю.М., довіреність № 170 від 01.01.2009
від відповідача - Невальонний М.І., дов. № 82 від 07.05.2009
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 51655 грн. 00 коп. за невірно зазначені у залізничній накладній № 50829489 код та адресу одержувача вантажу, плати за користування вагонами в сумі 170 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ -28 грн. 40 коп., збору за маневрову роботу в сумі 444 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ -73 грн. 96 коп., збору за зберігання в сумі 902 грн. 30 коп., у т.ч. ПДВ -150 грн. 40 коп.
Позов позивачем мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем коду одержувача вантажу та його адреси залізничній накладній № 50829489 під час здійснення перевезення вантажу у вагонах № 65362725 та № 68569847, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача 51655 грн. 00 коп. штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а також плату за користування вагонами у розмірі 170 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 28 грн. 40 коп., збір за маневрову роботу у сумі 444 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 73 грн. 96 коп., збір за зберігання у сумі 902 грн. 30 коп., в т.ч. ПДВ 150 грн. 40 коп.
Письмовим відзивом на позовну заяву (а.с. 33-35) та наданими суду додатковими письмовими поясненнями відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши такі доводи:
- матеріалами, доданими до позовної заяви, не доведено, чи був взагалі одержаний вантаж за накладною № 50829489;
- акти загальної форми, що, за доводами позивача, є доказом порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України та Правил оформлення перевізних документів, складені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містять дату видачі (оформлення) залізничної накладної, в якій виявлено неправильне зазначення відомостей;
- підставою для відповідальності в порядку ст. 122 Статуту залізниць України є лише одночасне неправильне зазначення і коду, і адреси одержувача вантажу; неправильне зазначення адреси вантажоодержувача при правильному зазначенні коду не може спричинити затримку вантажу, оскільки інформацію про вантажоодержувача залізниця може одержати за кодом. .
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив таке.
За залізничною накладною № 50829489 (а.с. 11) зі станції Красний Луч Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці надійшли вагони № 65362725 та № 68569847 з вантажем, вантажовідправником був зазначений відповідач у даній справі.
Після прибуття вказаних вагонів, зазначених у накладній № 50829489 на станцію призначення -Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці буол виявлено, що відправником вантажу у накладній було зазначено вантажоодержувача -ВАТ «Костянтинівський завод «Втормет», 85103, м. Костянтинівна, вул. Леніна, 1, код 5068, в той час як належним вантажоотримувачем за вказаною накладною повинен був бути ВАТ «Запоріжсталь», м. Запоріжжя, вул. Южне шосе, 72.
За результатами виявлення неправильного зазначення відомостей у накладній було складено Акт загальної форми № 31228 від 23.10.2008 (а.с. 13), підписаний двома посадовими особами позивача.
23.10.2008 на станцію відправлення позивачем було направлено телеграму про уточнення вантажоотримувача та станції призначення у вказаній вище залізничній накладній, про що було складено Акт загальної форми № 31229 від 23.10.2008 (а.с. 14).
Актом загальної форми № 31230 від 24.10.2008 (а.с. 15) посадові особи позивача засвідчили те, що вагони за накладною № 50829489 були видані ВАТ ЗМК «Запоріжсталь»згідно телеграми № 76 від 24.10.2008 (а.с. 19).
Крім того, посадовими особами позивача був складений Акт загальної форми № 31231 від 24.10.2008 (а.с. 16) про те, що вагони згідно накладної № 50829489 простоювали на станції призначення Запоріжжя-Ліве з 23.10.2008 з 02 год. 30 хв. до 24.10.2008, 14 год. 30 хв.
21.04.2009 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 18 (а.с. 17) з вимогою про сплату штрафу за неправильне зазначення назви вантажоотримувача та його адреси у розмірі 51655 грн. 00 коп., плати за користування вагонами у розмірі 170 грн. 40 коп., збору за маневрову роботу у сумі 444 грн. 00 коп., збору за зберігання вантажу у сумі 902 грн. 30 коп.
Письмовою відповіддю на претензію позивача (а.с. 18) відповідач претензію не визнав з підстав, викладених у відповіді.
Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі -Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів графа „Одержувач” та поштова адреса одержувача вантажу заповнюються вантажовідправником.
Згідно п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Згідно з пунктом 2.3 вказаних Правил правильність внесених у накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник вантажовідправника.
Статутом, а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт неправильного зазначення відповідачем як відправником вантажу у накладній №50829489 відомостей щодо назви одержувача вантажу та його адреси.
Вказані обставини були засвідчені відповідним Актом загальної форми № 31228 від 23.10.2008, наявним у матеріалах справи.
Вказаний акт загальної форми складений у відповідності з Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 334 від 28.05.2002 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 7/6855 (зі змінами та доповненнями).
Так, згідно пунктом 3 вказаних Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Наявні у матеріалах справи акти загальної форми складені позивачем з дотриманням вказаних вище вимог Правил.
Посилання відповідача на відсутність в актах загальної форми дати оформлення накладної № 50829489 і на невідповідність у зв'язку з цим усіх актів загальної форми вимогам чинного законодавства є необґрунтованими та судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки у накладних взагалі відсутній такий реквізит як дата її видачі (оформлення), є лише відмітки про дату навантаження, дату видачі вантажу і, крім того, у актах загальної форми крім номеру накладної зазначаються й номери вагонів, зазначені у кожній конкретній накладній. Вказані обставини дають підстави для висновку про те, що вказані в актах загальної форми, наявних у матеріалах справи, відомості достатні для того, щоб ідентифікувати накладну за її номером та номерами зазначених у ній вагонів. Відсутність дати накладної в акті загальної форми не є порушенням Правил складання актів та не тягне за собою звільнення вантажовідправника від відповідальності за порушення вимог Статуту залізниць України та Правил оформлення перевізних документів.
Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата згідно залізничної накладної № 508294896 становить 10331 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 51655 грн. 00 коп.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.
З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 51655 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Є обґрунтованими і підлягають задоволенню також і вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 170 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 28 грн. 40 коп., збору за маневрову роботу у сумі 444 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 73 грн. 96 коп., збору за зберігання у сумі 902 грн. 30 коп., в т.ч. ПДВ 150 грн. 40 коп.
Надані позивачем розрахунки вказаних сум підтверджені матеріалами справи, її фактичними обставинами, здійснені з чітким дотриманням приписів чинних нормативних актів, зокрема, Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 19.03.1999 за № 165/3458, Тарифного керівництва № 1.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Із врахуванням викладеного вище суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем платіжним дорученням № 516 від 11.02.2009 було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ встановлено у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що з 01.04.2009 року розмір мінімальної заробітної плати складає 625 грн. 00 коп. Таким чином, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті у розмірі 312 грн. 50 коп.
Враховуючи вищевикладене, з позивача на користь Державного бюджету України слід стягнути витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 194 грн. 50 коп., які не були сплачені під час звернення позивача до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лугвнештранс», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Ключева, буд. 1д, код 32202175, на користь державного підприємства „Придніпровська залізниця”, пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, код 01073828, штраф у розмірі 51655 грн. 00 коп., плату за користування вагонами у розмірі 170 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 28 грн. 40 коп., збір за маневрову роботу у сумі 444 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 73 грн. 96 коп., збір за зберігання у сумі 902 грн. 30 коп., в т.ч. ПДВ 150 грн. 40 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 531 грн. 72 коп., а також на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з державного підприємства „Придніпровська залізниця”, пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, код 01073828, на користь Державного бюджету України на п/р 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач -УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 194 грн. 50 коп., видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення - 26.06.2009.
Суддя М.О. Москаленко