----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ
"02" липня 2009 р. Справа № 12/1287-16/81/09
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -Гридчиної О.С. за довіреністю, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький хлібокомбінат № 1»до товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Миколаїв»про стягнення в сумі 70822 грн. 35 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору № 002/08 від 02.03.2008 року, 62090 грн. 51 коп. боргу за поставлений товар, 4368 грн. 21 коп. пені, 546 грн. 02 коп. 3 % річних, 3817 грн. 61 коп. інфляційних втрат, що разом складає 70822 грн. 35 коп., та відшкодування судових витрат.
У судовому засіданні 18.06.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд його задовольнити, 02.07.2009 року -не з'явилась, поштою направила клопотання про розгляд справи без її участі за наявними в справі матеріалами.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.
02.03.2008 року сторонами укладено договір дистрибюції № 002/08, в якому погоджено всі його істотні умови. Відповідно до п.п. 2.1., 4.5., 8.1., 8.3. договору відповідач зобов'язався купувати у позивача товари окремими партіями і продавати його в регіоні від свого імені, оплата товару здійснюється відповідачем згідно ТТН протягом 21 дня з моменту приймання товару, при порушенні строків оплати товару відповідач сплачує інфляційні втрати і пеню.
На виконання договору згідно товаро-транспортним накладним позивач поставив товар: № 61410 від 30.09.2008 року на суму 12215,91 грн.; № 61612 від 09.10.2008 року -15144,25 грн.; № 61884 від 22.10.2008 року -5618,01 грн.; № 62032 від 30.10.2008 року -15367,09 грн.; № 62191 від 06.11.2008 року -15431,02 грн.; № 62333 від 13.11.2008 року -10290,78 грн.
Заборгованість відповідача за поставлений товар, згідно розрахунку позивача, складає 62090 грн. 51 коп., строк оплати сплив 07.12.2008 року.
Наявність і розмір невиконаного грошового зобов'язання за вищеназваним договором відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки підтверджено актом звіряння розрахунків станом на 14.05.2009 року, листом про визнання вимог в сумі 70822 грн. 35 коп.
Письмова вимога позивача № 42 від 06.02.2009 року про сплату боргу відповідачем отримана, проте не виконана.
Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.
За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.
Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. п. 8.1., 8.3. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю, заперечення відповідача -безпідставними і їх відхиляє.
На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 708 грн. 22 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього -826 грн. 22 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Миколаїв», 18016, м. Черкаси, вул. Калініна, б. 63/1, ідентифікаційний код 34511234 на користь відкритого акціонерного товариства «Запорізький хлібокомбінат № 1», 69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1, р/р 260044330 в ЗОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 313827, ідентифікаційний код 05486763 - 62090 грн. 51 коп. боргу, 4368 грн. 21 коп. пені, 546 грн. 02 коп. 3 % річних, 3817 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 826 грн. 22 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя В.М. Грачов