83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.07.09 р. Справа № 38/143
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Д.Подколзіної
при секретарі Лізенко Г.В.
розглянувши матеріали справи за первісним позовом:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк
за участю третьої особи _________________________________________________________
про стягнення 1 208 397грн. 14коп.
за зустрічною позовною заявою:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області
за участю третьої особи ____________________________________________________________________
про стягнення 95 907грн. 23коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічною позовною заявою) - Архіпов О.В.- представник по довіреності вих.№30 від 02.02.2009р.
від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічною позовною заявою) -Костенко І.А. - представник по довіреності №753 від 10.02.2009р
від третьої особи -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк заборгованості за поставлений товар у сумі 1 183 038грн. 57коп., пені у сумі 22 400грн. 98коп., 3% річних у сумі 2 957грн. 59коп. відповідно договору постачання №1805 від 20.12.2006р. (Усього 1 208 397грн. 14коп.)
Справа слуханням відкладалась, у зв”язку з надходженням зустрічної позовної заяви та для представлення сторонами додаткових документів по справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№4059 від 30.06.2009р. частково визнав позовні вимоги, але просить суд відмовити позивачу у стягненні з відповідача основного боргу у сумі 16 677грн. 11коп., пені у розмірі 14 518грн. 87коп., 3% річних у сумі 1 814грн. 86коп. Крім того, просить суд розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців. В обгрунтування вимог заявник посилається на те, що на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк має тимчасове складне фінансове становище на підприємстві, яке спричинене глобальною фінансовою кризою. Згідно фінансової звітності за 2008р. непокритий збиток на початок 2009р. склав 46 816тис.грн., у зв”язку з чим кредиторська заборгованість за товари збільшилась. Крім того зазначив, що фінансовий стан відповідача останнім часом ще більш погіршується, тому що зазнає значного впливу зовнішнього фактору, а саме грошової кредитної політики Національного Банку України.
У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Маквка, Донецької області основного боргу за надання послуг у сумі 95 907грн. 23коп., яку ухвалою від 16.06.2009р. суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі №38/143.
Відповідач за зустрічною позовною заявою у відзиві вих.496 від 30.06.2009р. заперечив проти зустрічного позову, оскільки вважає, що у відповідності до п.п.9, 10 додатку позивачем за зустрічним позовом не дотримано порядку надання послуг, що виключає у подальшому право вимоги позивача до відповідача.
Позивач за первісним позовом неодноразово збільшував, зменшував позовні вимоги, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу за поставлений товар у сумі 1 356 694грн. 47коп., пені у сумі 14 518грн. 87коп., 3% річних у сумі 1 814грн. 86коп. (Усього 1 373 028грн. 20коп.), про що було викладено позивачем у заяві від 01.07.2009р. про зменшення позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.
Позивач за первісним позовом у судовому засіданні заперечив проти розстрочки виконання рішення на 6 місяців, оскільки в разі розстрочки виконання рішення на будь-який термін то, це може призвести до того, що позивач буде не в змозі своєчасно та належно виконати зобов”язанння за кредитними договорами, а отже банк може зобов”язати позивача достроково у повному обсязі погасити усі суми кредиту. Також зазначив, що скрутне фінансове положення відповідача повністю суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, при цьому, відповідач повністю винний у виникненні спору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
20 грудня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк був укладений договір постачання №1805, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу товар відповідно до поданого замовлення, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.
Специфікаціями до договору постачання №1805 від 20.12.2006р. сторони визначили артикул постачальника, код товару, артикул покупця, найменування товару, країну виробника, одиницю виміру, кількість у ящику, спеціальну ціну з урахуванням знижки без ПДВ, спеціальну ціну з урахуванням знижки з ПДВ, відсоток подорожчання.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по ряду товарним накладним за період з лютого 2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки у адресу відповідача товару, а саме: товарні накладні по яким відповідач отримав товар та акти звірки взаєморозрахунків станом на 02.04.2009р., за період з 01.01.2009р. по 26.05.2009р. підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк.
Протоколом розбіжностей від 20.12.2006р. до договору постачання №1805 від 20.12.2006р. сторони встановили, що покупець здійснює оплату по безготівковому рахунку з використанням платіжних доручень на підставі супровідних документів по факту поставки товару протягом 30 календарних днів з дати отримання товару. За товар під ТМ „СанІнтербрю” покупець здійснює оплату на рахунок постачальника на умовах відстрочення платежу на 15 банківських днів з дати отримання товару відповідно до товаросупровідних документів. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У ході досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача лист вих.№310 від 07.04.2009р., в якому позивач запропонував відповідачу в строк до 13.04.2009р. надати офіційну відповідь з відображенням позиції відповідача відносно подальшого співробітництва в рамках укладеного договору, порядку та строків погашення заборгованості перед позивачем.
Позивач у довідці вих.№444 від 03.06.2009р. повідомив суд про те, що взаємовідносини стосовно поставки наступних груп товарів:
- продукція глибокої заморозки виробництва ТОВ „ТД”Левада” та ВАТ „Житомирський маслозавод”;
- кондитерських виробів виробництва ЗАТ ВО „Конті”;
- пива та енергетичного напою „Ред Булл”, виробництва ВАТ „СанИнБев Україна” та проведення взаєморозрахунків за поставлену продукцію між сторонами ТОВ „Сладкая жизнь” та ТОВ „Торгівельний будинок „Амстор” врегульовано виключно одним договором постачання від 20.12.2006р. №1805.
Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Тому, актами №АМ-0004028 від 24.04.2009р., №АМ-0004095 від 05.05.2009р., №АМ-0004094 від 05.05.2009р. заліку зустрічних вимог між позивачем та відповідачем були припинені взаємні зобов»язання заліком зустрічних однорідних вимог за договором поставки, суму яку ТОВ „Сладкая жизнь” повинно сплатити ТОВ „ТБ”Амстор” в рахунок погашення заборгованості за інформаційні послуги зі стимулювання збуту товару постачальника, а ТОВ „ТБ”Амстор” повинен ТОВ „Сладкая жизнь” по п.5.5 договору поставки №1805 від 20.12.2006р. в рахунок погашення заборгованості за поставлений та реалізований товар на суму 39 363грн. 08коп. Оскільки зобов'язання за якими є зустрічними, однорідними та строк їх виконання настав, тому після зарахування борг відповідача перед позивачем складає 1 356 694грн. 47коп. В результаті чого борг Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області склав 1 356 694грн. 47коп., який до теперішнього часу ним не погашений.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Пунктом 6.2 договору постачання №1805 від 20.12.2006р. сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору постачання №1805 від 20.12.2006р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 14 518грн. 87коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 1 814грн. 86коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем за первісним позовом до теперішнього часу переданий позивачем товар не оплачений, то суд вважає в цій частині позовні вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Суд відхиляє прохання відповідача про розстрочення виконання рішення, оскільки при вирішенні спору між сторонами по справі повинні враховуватись матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору тощо. Відповідно до ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Документи, які б свідчили, що даний випадок є винятковим суду не були представлені. Також необхідно зазначити, що скрутне фінансове положення відповідача повністю суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, при цьому, відповідач повністю винний у виникненні спору.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом треба віднести на відповідача за первісним позовом, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області основного боргу за надання послуг у сумі 95 907грн. 23коп.
Зустрічний позов мотивований тим, що згідно додаткової угоди від 28.12.2007р. „Додаткові умови постачання товару до договору”, який відповідно до п.11.2 договору є його невід”ємною частиною, позивач вправі вимагати від відповідача за зустрічним позовом сплати певних сум, погоджених позивачем та відповідачем.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умовами, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Розглянувши укладений між сторонами по справі договір постачання №1805 від 20.12.2006р. суд встановив, що даний договір за своєю суттю є змішаним у розумінні ст.628 ЦК України, оскільки містить елементи договору постачання та договору про надання послуг.
Позивач за зустрічною позовною заявою в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що в наслідок не виконання відповідачем умов додаткової угоди від 28.12.2007р. до договору №1805 від 20.12.2006р. він звернувся з позовними вимогами, щодо стягнення з відповідача наступних сум:
- заборгованості у відповідності до п.1.4 додатку „розміщення інформації у каталозі на одному аркуші СТЦ” у розмірі 3 450грн. на підставі виставленого рахунку №АМ-0979118 від 26.01.2009р.
- заборгованості у відповідності до п.п.1.5., 1.6. Додатку - «розміщення брендової стійки у зоні перед касами - 2 000грн.», - «розміщення брендової стійки у торгівельному залі - 1500грн.», у розмірі 20 500грн. на підставі акту від 30.01.2009р. №АМ-0000584 та виставленого рахунку № АМе-000166 від 16.01.2009р.
- заборгованості за невиконання відповідачем п. 1.19. додатку в редакції від 01.10.2008р. - «за досягнення щоквартального обсягу постачань» у розмірі 64 297,72 гривень на підставі рахунків: від 26.03.2009р. № АМ-0980572 на суму 40104,37 гривень, від 17.04.2009р. № АМ-0981817 на суму 830,11 гривень, від 17.04.2009р. №АМ-0981818 на суму 15 472,96 гривень, від 17.04.2009р. №АМ-0981819 на суму 351,53 гривень, від 28.04.2009р. № АМ-0981977 на суму 7 538,75 гривень.
- заборгованості у відповідності до п. 1.17 додатку - «збільшення обсягів реалізації товарів у супермаркетах» у розмірі 7 659,51грн. на підставі рахунку №АМ-0982661 від 08.05.2009р.
Як стверджує позивач за зустрічним позовом усі вказані рахунки-фактури були направлені відповідачу листом від 22.05.2009р.
Суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до розрахунку №317/110145 коригування кількості і вартості показників до податкової накладної від 15.02.2009р. №110145, яка надана позивачем відповідачу була відкоригована заборгованість відповідача у розмірі 3 450грн. шляхом зменшення такої заборгованості позивачем, що свідчить про те, що зазначена сума за надання послуги відповідно до п. 1.4. додатку (розміщення інформації у каталозі на одному аркуші СТЦ) не підлягає стягненню у зв'язку з відсутністю такої заборгованості у відповідача.
Щодо заявлених вимог позивачем за зустрічним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за розміщення брендової стійки у зоні перед касами та розміщення брендової стійки у торгівельному залі у розмірі 20 500грн. не підлягають стягненню з огляду на наступне.
Позивач за зустрічною позовною заявою зазначає, що протягом січня 2009р. у 12 магазинах позивача були розміщені брендові стійки, з яких 7 стійок - у торговому залі та в підтвердження надання зазначених послуг відповідачу у розмірі 20 500грн. посилається на рахунок від 16.01.2009р. № АМе-000166 та акт здачі-прийомки робіт (послуг) від 30.01.2009р. № АМ-0000584.
Пунктом 9 додаткової угоди встановлено, що підставою для надання послуг, зазначених у п.п.1.1-1.14, 1.16 є заявка, що подається постачальником покупцю до 15 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть надані послуги. Заявка оформлюється згідно з додатком до цих додаткових умов та є підставою для проведення розрахунків між: сторонами та може бути використана у якості доказів в суді.
Однак, позивачем за зустрічним позовом не представлені у матеріали справи дані заявки. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 20 500грн. є такими, що не підлягають задоволенню оскільки відповідачем у відповідності до п.9 додатку не надавалися заявки, щодо надання позивачем послуг передбачених п.п.1.5,1.6. додатку, що саме по собі виключає право вимоги позивача до відповідача та можливість задоволення позовних вимог.
Пунктом 7 додаткової угоди передбачено, що постачальник зобов'язаний оплатити зазначені в п.п.1.1-1.20 суми за допомогою банківського переводу на рахунок покупця протягом десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Порядок приймання-передачі послуг визначений п. 10 додаткової угоди, яким визначено, що приймання-передача послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт (послуг) у двох екземплярах по одному екземпляру для кожної із Сторін.
Відповідно ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 10 додатку визначено, що покупець зобов'язаний надати постачальнику акти виконаних робіт (послуг) до 10 числа місяця, який слідує за звітним місяцем. Якщо покупець не надає постачальнику акти виконаних робіт (послуг) у встановлений вище строк, послуги вважаються не наданими та сплаті постачальником не підлягають, а якщо дані послуги вже були сплачені постачальником, покупець зобов'язаний їх повернути на поточний рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання письмової вимоги постачальника.
Крім цього, ч.З п.10 додатку встановлено, що постачальник зобов'язаний у десятиденний строк підписати направлений акт або заявити свої обгрунтувані заперечення. Якщо у встановлений строк покупець не одержить підписані акти виконаних робіт (послуг) або мотивовані заперечення на нього - акт вважається погодженим постачальником, а послуги - наданими покупцем у повному обсязі та належним чином.
Так, позивачем як підтвердження заявлених вимог надано опис вкладеного поштового відправлення до листа з оголошеною цінностю, яким позивач направив на адресу відповідача зазначені рахунки та акти виконаних робіт (послуг). Як вбачається зі штампу на описі листа з оголошеною цінністю поштового відділення № 12 позивачем направлені вказані документи лише 22.05.2009р., що є порушенням п. 10 додаткової угоди. Крім того, зазначений лист з оголошеною цінністю позивача, відповідачем отримано лише 19.06.2009р.
На виконання та у порядку ч. 3. п. 10 додатку відповідачем 26.06.2009р. направлені на адресу позивача вмотивовані заперечення на акти, на яких Позивач ґрунтує свої позовні вимоги та на інші акти, які надані відповідачу до оплати, що свідчать про те, що у відповідності до ч. 2 п. 10 додатку послуги є ненаданими позивачем відповідачу та такими, які не підлягають оплаті останнім.
На підставі вищевикладене, суд вважає, що позивачу за зустрічним позовом у позові слід відмовити, оскільки у відповідності до умов додаткової угоди позивачем не дотримано порядку надання послуг відповідачу за зустрічним позовом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 601, 625, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 60, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк про стягнення 1 373 028грн. 20коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” (83012 м.Донецьк, вул.Соколина, б.38, п/р26003959968354 у філії „ПУМБ” м.Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” (86152 м.Макіївка, Донецької області, вул.Полтавська, пошт.адр.:86110 м.Макіївка, Донецької області, вул.Тайгова, б.1к, корпус №8, п/р26008198050701 у ДФ ВАТ „Кредитпром” м.Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 30936954) основний борг за поставлений товар у сумі 1 356 694грн. 47коп., пеню у сумі 14 518грн. 87коп., 3% річних у сумі 1 814грн. 86коп., витрати по сплаті держмита у сумі 13 656грн. 35коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 301грн. 30коп.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 95 907грн. 23коп. відмовити.
У судовому засіданні 01.07.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.07.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя