91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
03.07.09 Справа № 15/121
за позовом
Закритого акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод «Луга-Нова», м. Луганськ
до малого приватного підприємства «Полина», м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 3 493 грн. 49 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Ткаченко Є.Б., представник по довіреності від 06.02.2009р.
від відповідача: представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу 3 069 грн. 78 коп. за договором купівлі-продажу № 482 від 22.10.07;
- стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення платежу 270 грн. 22 коп. та 5% від суми боргу, а саме 153 грн. 49 коп.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від 02.06.09 № 511, отримана судом 03.06.09, за якою зменшено розмір основного боргу до суми 2 969 грн. 78 коп., штрафу у сумі 148 грн. 49 коп. та збільшено розмір пені до суми 336 грн. 61 коп.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення та зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, указана заява прийнята судом до провадження у судовому засіданні 16.06.2009р., про що вказано в ухвалі від 16.06.2009р.
Відтак, предметом позову у даній справі, за якими розглядається спір по суті, є позовні вимоги наведені в заяві про уточнення позовних вимог від 02.06.09 № 511.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Ухвали суду не були повернуті підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу.
Через годину після закінчення судового засідання, в якому оголошено вступну та резолютивну частини рішення, представником відповідача до суду здано клопотання щодо відкладення розгляду справи.
Оскільки клопотання здано до суду після закінчення розгляду справи, воно не підлягає розгляду по суті.
Разом з тим, слід зазначити наступне. Клопотання мотивовано тим, що: по-перше, відповідач не отримав копій позовної заяви та заяви про уточнення, а по-друге, згідно даних відповідача у нього існує переплата.
Щодо перших доводів клопотання слід зазначити наступне. Як позовна заява, так і уточнення направлялися позивачем відповідачу, про що до справи надано докази. Зміст позовних вимог, наведених в позовній заяві та в заяві про уточнення, викладався судом в ухвалах, які направлялися відповідачу. В своєму клопотанні відповідач визнає факт отримання ним ухвали від 16.06.2009р. Крім того, що відповідачу було відомо про зміст позовних вимог з ухвал суду, він, знаючи про дату, час та місце судового засідання мав право ознайомитися з матеріалами справи.
Щодо другого доводу відповідача за клопотанням: В наданому відповідачем акті звірення (підписаного лише з боку відповідача) не вказано, що даний акт складено за договором купівлі-продажу №482, правовідносини за яким є підставами позову. Також, в графі акту звірення, яка визначає вартість грошового зобов'язання відповідача не вказано суми за накладними, несплата яких є підставами позову. Крім того, до акту не надано жодних доказів оплат, тощо, дані за якими вміщено до акту. Отже, акт звірення не має відношення до правовідносин сторін, за якими розглядається спір у даній справі.
Тому, клопотання є необґрунтованим.
Дії відповідача по нез'явленню протягом понад двох місяців у судові засідання та після чого ще й заявлення клопотання про відкладення розгляду справи розцінюються як затягування розгляду спору та спроба ухилення (відстрочення) виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.
Між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 22.10.07 №482, за яким позивач зобов'язався передати у власність покупця лікеро-горілчані вироби та інший товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього вказану грошову суму.
Заявлена до стягнення сума боргу утворилася внаслідок неповної сплати відповідачем за товар, переданий за накладними від 11.12.2008 р. №ЛН-0033264 та №ЛН-0033265. Вартість товару за кожною з накладних складала 1584 грн. 89 коп. Отримання товару за вказаними накладними не заперечується відповідачем та підтверджується також його конклюдентними діями, а саме частковою сплатою вартості товару за вказаними накладними.
Відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом свої грошові зобов'язання за договором виконав частково.
Так, станом на день прийняття рішення у даній справі розмір боргу становить вказану у заяві про уточнення позовних вимог суму у розмірі 2 969 грн. 78 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Факт наявності заявленого до стягнення боргу в розмірі 2 969 грн. 78 коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів виконання грошових зобов'язань вчасно та у повному обсязі не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі п. 6.2. договору позивачем нараховано пеню у сумі 336 грн. 61 коп. Обґрунтований розмір пені складає більше ніж заявлено позивачем до стягнення. Тому вимога щодо стягнення пені задовольняється у повному обсязі.
Положеннями п. 6.2 договору також передбачена сплата відповідачем штрафу у випадку порушення строку оплати передбаченого п. 3.1 договору в розмірі 5% від суми боргу.
На підставі п. 6.2. договору позивачем обґрунтовано нараховано штраф у розмірі 148 грн. 49 коп., який підлягає стягненню з відповідача.
Штраф та пеня є різними видами юридичної відповідальності, а тому положення договору про сплату штрафу та пені, як і позовні вимоги про їх стягнення є законними та обґрунтованими.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 2 969 грн. 78 коп., штраф у сумі 148 грн. 49 коп.., пеня у сумі 336 грн. 61 коп.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 100 грн. 87 коп. державного мита, а також 309 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (розмір визначено пропорційно до первісно заявленої ціни позову з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог, у зв'язку з чим у зменшеній частині судові витрати йому не повертаються та не відшкодовуються за рахунок іншої сторони).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з малого приватного підприємства «Полина», м. Алчевськ Луганської області, вул. Дніпропетровська, б. 66, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31036477, на користь Закритого акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод «Луга-Нова», м. Луганськ, провулок Красногорський, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30996128, борг в сумі 2 969 грн. 78 коп., пеню у сумі 336 грн. 61 коп., штраф у сумі 148 грн. 49 коп., судові витрати зі сплати державного мита у сумі 100 грн. 87 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 309 грн. 03 коп. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 03.07.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко