Справа №505/5117/14-ц Провадження №2/505/2270/2014
02.12.2014 року Суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Нікітішин В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшла 01.12.2014 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Згідно п. 1, п. 5 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначено, що розірвання шлюбу судом відбувається лише за позовом одного із подружжя відповідно до ст. 110 СК України.
Заборона подання позовної заяви про розірвання шлюбу представником одного з подружжя, що чітко випливає із ч. 1 ст. 110 СК України та із самої суті спору, не виключає участі представника сторін, насамперед позивача у розгляді справи про розірвання шлюбу.
Позов про розірвання шлюбу може пред'явити опікун, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
Представник позивача не може сам підписати позовну заяву про розірвання шлюбу. Але представник може представляти позивача чи відповідача.
За відсутності позивача не можна ні з'ясувати повною мірою обставини життя подружжя, ні вжити заходів до їхнього примирення.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 роз'яснює, що сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.
В процесі бере участь лише представник одного, або обох з подружжя без особистої участі фізичних осіб, суд не зможе з'ясувати багато питань, які, на думку Пленуму Верховного суду України, необхідно враховувати, уникаючи формалізму. Жоден із фахівців права, виконуючи роль представника однієї зі сторін, не зможе відповісти судді на питання суто приватного характеру, які, як правило, з'ясовуються протягом судового засідання. Тим більше, що відповідно до статті 112 Сімейного кодексу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Прямої заборони на участь адвоката або представника за довіреністю, в законі немає.
З наведеного вбачається, що інститут представництва в категорії таких справ, як розірвання шлюбу, може застосовуватися лише частково.
Тобто сторонам не забороняється звернутися до спеціаліста з сімейного права - юриста чи адвоката, який може надати кваліфіковану консультацію як на стадії подачі позову, так і в ході судового розгляду, але він не зможе повністю замінити сторону в судовому процесі.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у випадках, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви було встановлено, що позов був поданий представником позивача адвокатом ОСОБА_5, а не позивачем.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, суд вважає необхідним повернути позовну заяву, особі яка зазначена у позові як позивач, разом із усіма доданими до неї документами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120,121 ЦПК України, -
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позивачу, разом з доданими до неї документами.
Ухвалу суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який її ухвалив протягом 05 днів з дня отримання її копії.
Суддя -