Єдиний унікальний № 500/7225/14-к
Провадження № 1-кп/500/518/14
Іменем України
03 грудня 2014 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
потерпілі ОСОБА_5 , Садове товариство "Садівниче (виноградарське) товариство № 7"
представник потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кирнички Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
1. 29 серпня 2014 року, приблизно о 14:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна проникли до не охоронюваного та не огородженого подвір'я дачної ділянки АДРЕСА_2 , звідки умисно, з корисливих мотивів таємно викрали металевий ящик вартістю 425 грн., який належить ОСОБА_5 , чим спричинили останній матеріальну шкоду на вказану суму, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
2. Крім того, 30 серпня 2014 року, приблизно о 14:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 за попередньою змовою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна проникли до не охоронюваного та не огородженого подвір'я дачної ділянки АДРЕСА_3 , звідки умисно, діючи повторно, з корисливих мотивів таємно викрали металеву бочку вартістю 290 грн., яка належить садовому товариству «Садівниче (виноградарське) товариство № 7», чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вказану суму, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочинів та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, в тому числі перелік та вартість викраденого ним майна. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він зі своїм знайомим ОСОБА_7 працювали на дачних ділянках - чистили їх. Ближче до обіду вони їхали на мотоблоці і побачили металевий ящик, що стояв на занедбаній дачній ділянці, що не була огороджена, це був металевий ящик довжиною приблизно 1,5 м., який був засипаний шлаком. Вони висипали вказаний шлак на дачній ділянці, а ящик забрали та в той же день здали на металобрухт, а на отримані гроші придбали їжу та цигарки. Ніякої огорожі на вказаній ділянці не було, стояли лише декілька бетонних стовпів, ніяких будівель там також не було. Крім того, проїжджаючи по території садового товариства, він бачив бочонок, що стояв на території однієї з дачних ділянок поряд з дорогою. Після цього, вони з ОСОБА_7 приїхали на це місце на мотоблоці і забрали вказаний бочонок та здали на металобрухт приблизно за 80 грн. Це був металевий циліндр висотою приблизно 0,5 м., без дна. Ця ділянка також була занедбана, по її периметру була колюча проволока, у зв'язку з чим вони зайшли на територію ділянки через хвіртку, яка була без замка. Бочонок вони забрали приблизно через один чи два дня після викрадення ящику.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у таємному викраденні майна ОСОБА_5 та садового товариства "Садівниче (виноградарське) товариство № 7" в повному обсязі також підтверджується наступними доказами, що були досліджені судом.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона рідко приїздить на свою дачну ділянку, вказана ділянка перебуває без нагляду, і на момент крадіжки вказана ділянка була не огороджена та без хвіртки. 30 серпня 2014 року вона прийшла на дачну ділянку і виявила зникнення звідти металевого ящику. Викрадене майно їй не повернуте, його вартість не відшкодована, але просила суд суворо не карати обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він являється головою садового товариства «Садівниче (виноградарське) товариство № 7». Обвинувачений ОСОБА_4 проживає на території дачної ділянки, де він розводить кролів, і працює там. 29 та 30 серпня 2014 року перед тим, як йти додому він доручав ОСОБА_4 та хлопцю на ім'я ОСОБА_7 займатися прибиранням його садової ділянки та вивозити сміття. Після цього, 01 вересня 2014 року йому подзвонили співробітники міліції і повідомили, що ОСОБА_4 та В'ячеслав вчинили крадіжку металевих предметів з дачної ділянки товариства № 9 та з дачної ділянки № 48 садового товариства № 7, у зв'язку з чим йому необхідно було знайти господарів цих дачних ділянок. Однак, у зв'язку з тим, що за дачну ділянку № НОМЕР_1 , з якої була вчинена крадіжка, вже декілька років не надходили членські внески, на момент крадіжки вона вже була передана у володіння колективу садового товариства № 7, головою якого він являється. Вказана дачна ділянка занедбана, та приблизно 10 років не обробляється. Вказана ділянка огороджена декількома рядами колючого дроту на висоті приблизно 1,20 м., хвіртка на замок не зачиняється. Кому належала вказана ділянка йому невідомо, документів про це у його володінні, як голови товариства, немає. Після цього обвинувачений ОСОБА_4 повернув йому 200 грн. в рахунок відшкодування шкоди садовому товариству. ОСОБА_6 просив суд суворо не карати обвинуваченого.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію об'єднання громадян № НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, 10.10.2006 р. зареєстроване об'єднання громадян «Садівниче (виноградарське) товариство № 7» (а.с. 36).
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_3 , 24.06.1997 р. виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області проведено державну реєстрацію садівничого (виноградарського) товариства № 7 (а.с. 34).
З довідки, виданої 03.03.1999 р. Одеським обласним управлінням статистики, вбачається, що 09.07.1997 р. до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесені відомості про реєстрацію юридичної особи - садового товариства «Садівниче (виноградарське) товариство № 7», місцезнаходження: АДРЕСА_4 (а.с. 31).
Згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої 07.04.2014 р. державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи «Садівниче (виноградарське) товариство № 7» без довіреності являється ОСОБА_6 (а.с. 32).
Згідно даних протоколу № 1 загальних зборів садоводів Садівничого (виноградарського) товариства № 7 від 6 липня 2014 року, прийнято рішення про позбавлення членства у садівничому товаристві осіб, які протягом двох років не сплачували членські внески (а.с.30).
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини середньої тяжкості.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно (а.с. 29).
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає. В силу ч. 4 ст. 67 КК України суд не може врахувати вчинення злочину повторно та групою осіб за попередньою змовою як обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , про що зазначено в обвинувальному акті та про що зазначив прокурор в судових дебатах, оскільки вони передбачені в диспозиції ч. 2 ст.185 КК України як ознаки, що впливають на кваліфікацію злочинів.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, вважає, що винному ОСОБА_4 необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання у виді обмеження волі.
Також приймаючи до уваги вищезазначені обставини провадження, а саме те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненні злочинів, активно сприяв їх розкриттю, те що шкода, завдана потерпілому - садовому товариству « АДРЕСА_5 » відшкодована, те, що у ОСОБА_4 відсутні обставини, що обтяжують його покарання, а також позицію представника потерпілого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_5 , які просили суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, що передбачені п.п.2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та/або роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 03 грудня 2014 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1