Вирок від 23.10.2014 по справі 499/1199/14-к

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1199/14-к

Провадження № 1-кп/499/95/14

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 року Іванівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Н. Куяльник, Іванівського району, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утримані одну малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

- у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Взимку 2013 року ОСОБА_4 , в м. Одеса умисно, незаконно, тобто, в порушення вимог ст. 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (надалі Закон) без дозволу за медичними показаннями та не за рецептом лікаря, придбав один пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у невстановленої особи, не маючи за мету безоплатного чи за винагороду в будь - якій формі передати її у розпорядження іншій особі.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 поклав зазначену речовину до кишені своєї куртки, тобто в порушення вимог ст. 26 Закону, та, в порушення вимог ст. 13 Закону, направився до місця своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав вищевказану речовину без мети збуту. Про те, що наркотична речовина зберігається за місцем його реєстрації, ОСОБА_4 нікому не розповідав.

В зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, а також відсутністю постійного місця роботи та джерела матеріальних доходів, ОСОБА_4 вирішив продавати наркотичну речовину, яка зберігалась за місцем його реєстрації, тим самим заробляти собі на життя.

Так, 26 березня 2014 року, близько 17 годині, в смт Іванівка, Іванівського району, Одеської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дізнавшись від місцевих жителів про те, що ОСОБА_4 пропонує їм наркотичні засоби, звернувся до ОСОБА_4 з питанням про те, чи є в нього наркотичні засоби. ОСОБА_4 відповів що є, та умисно, незаконно, тобто в порушення вимог ст. 27 Закону, без дозволу за медичними показаннями та не за рецептом лікаря, збув один пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору ОСОБА_5 , за що отримав грошові кошти в сумі 100 гривень.

29 квітня 2014 року співробітниками Іванівського РВ ГУМВС України в Одеській області, на підставі ухвали Іванівського районного сулу Одеської області від 23.04.2014, було проведено санкціонований обшук в житловому будинку та господарських будівлях, що знаходяться у фактичному володінні ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення обшуку в житловому будинку, в одній із кімнат, в серванті, були виявлені наступні предмети: 28 поліетиленових пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в, Одеській області № 548 від 15.05.2014, виявлена та вилучена в поліетиленовому пакеті речовина рослинного походження масою 11,53 грама містить хімічну сполуку АВ - РINАСА, яка є аналогом АКВ - 48 та відноситься до особливо небезпечних психотропних речових, обіг яких заборонено. Кількісний вміст АВ - РINАСА в речовині складає 0,354 грама.

Названу психотропну речовину, обіг якої заборонено згідно ст. 13 Закону, ОСОБА_4 незаконно зберігав за місцем своєї реєстрації з метою збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів або їх аналогів без мети збуту та за ч.1 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів або їх аналогів з метою збуту.

21 серпня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Іванівського району Одеської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого по ч.1 ст.309, ч.1 ст. 307 КК України.

Обвинувачений зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та співпрацювати з правоохоронними органами (слідчим органу досудового розслідування чи прокурором), з метою викриття інших осіб, які незаконно зберігають наркотичні засоби або їх аналоги з метою збуту; незаконно придбають, перевозять та зберігають наркотичні засоби або їх аналоги без мети збуту.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, за ч.1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на п'ять років із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки, покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України. Також отримана згода обвинуваченого на його призначення.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Старший прокурор прокуратури Іванівського району Одеської області ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

У судовому засіданні обвинувачений просив угоду про визнання винуватості укладену між ним та прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 307 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, а саме за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 307 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором прокуратури угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 21 серпня 2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати на проведення експертизи наркотичних засобів №548 від 15.05.2014 року у сумі 1844,70 гривень та експертизи наркотичних засобів №531 від 11.06.2014 року у сумі 1844,70 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 21 серпня 2014 року укладену між старшим прокурором прокуратури Іванівського району, Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст.307 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 серпня 2014 року покарання, а саме:

- по ч.1 ст. 309 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- по ч.1 ст. 307 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 3 (три) роки.

У відповідності з п.п. 2,3,4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати на проведення експертизи наркотичних засобів №548 від 15.05.2014 року у сумі 1844,70 гривень та експертизи наркотичних засобів №531 від 11.06.2014 року у сумі 1844,70 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави

Речові докази, долучені до кримінального провадження №12014160290000226, а саме:

- 2 пакети з 28 пакетами з речовиною рослинного походження зеленого кольору та з 3 пакетами з речовиною білого кольору які передані та зберігаються в кімнаті зберігання наркотичних засобів при ГУМВС України в Одеській області знищити як такі які не мають ніякої цінності;

- грошові купюри номіналом 500 гривень в кількості 12 штук; грошові купюри номіналом 200 гривень в кількості 21 штука; грошові купюри номіналом 100 гривень в кількості 51 штука; грошові купюри номіналом 50 гривень в кількості 9 штук вважати повернутими за належністю.

Матеріали кримінального провадження № 12014160290000226 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням з обвинувальним актом № 499/1199/14-к.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя : ОСОБА_1

Попередній документ
41687550
Наступний документ
41687552
Інформація про рішення:
№ рішення: 41687551
№ справи: 499/1199/14-к
Дата рішення: 23.10.2014
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Іванівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту