ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
07 липня 2009 р.
Справа № 17/54
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськ-теплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59-а, м.Івано-Франківськ, 76006
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім", вул. Січових Стрільців, 23, м.Івано-Франківськ, 76000
про стягнення 237 470 грн. 32 коп.
За участю представників:
Від позивача: Бажан О.М. - представник, (довіреність №289-2/08 від 09.10.09.)
Від відповідача: Грица Ю.Ю. - представник, (довіреність №249/1 від 22.06.09.)
встановив: заявлено позов про стягнення 237 470 грн. 32 коп., 170 960 грн. 03 коп. основного боргу, 64094 грн. 48 коп. пені, 1889 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 526 грн. 80 коп. -3% річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнає лише в частині стягнення 72767 грн. 55 коп. основного боргу, в решті стягнення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем кількість спожитого тепла визначалась розрахунковим методом, а не за показами приладів обліку, внаслідок чого сума боргу є завищеною.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
04.01.08 між Державним міським підприємством "Івано-Франківськ-теплокомуненерго" (виробник) і Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім" (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії за № 661.
Відповідно до п.1.1 Договорів Виробник зобов'язався постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язався своєчасно проводити оплату використану Енергію за встановленими тарифами в термін, передбачений договором.
Пунктом 5.3 договору, споживач, що має прилади, щомісячно з 26 по 31 число направляє свого представника у відділ договірної роботи та реалізації теплової енергії виробника для подання звіту про фактичне споживання енергії за розрахунковий місяць.
У випадку неподання звіту про фактичне споживання енергії за розрахунковий період по приладам у вказаний термін, розрахунок за використану енергію проводиться розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.3 сторони передбачили обов"язок споживача щомісячно з 26 по 31 число направляти свого представника у відділ договірної роботи та реалізації теплової енергії виробника для подання звіту про фактичне споживання енергії за розрахунковий місяць. Відповідачем обов"язок щодо подання звітів про фактичне споживання енергії не виконувався, що визнається відповідачем. Доказів, які б свідчили про подання звітів позивачу суду не подано. Таким чином, позивачем правомірно здійснено нарахування спожитої енергії розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень, тобто у спосів передбачений п.5.3 договору.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках:
- з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури.
- з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа наступного розрахункового місяця.
Позивач належним чином виконав прийняті зобов'язання згідно договору, здійснив поставку теплової енергії відповідачу в період з 01.11.08 по 01.03.09 на суму 170960 грн. 03 коп. В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав рахунки-фактур та докази їх одержання (реєстри рахунків), належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розрахунок за використану енергію позивачем відповідачу проводився розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень, оскільки відповідачем порушено п.5.3 договору, в якому зазначено, що споживач, який має прилади, щомісячно з 26 по 31 число направляє свого представника у відділ договірної роботи та реалізації теплової енергії виробника для подання звіту про фактичне споживання енергії за розрахунковий місяць.
Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин справи, позовні вимоги щодо стягнення 37733 грн. 90 коп. боргу підлягають задоволенню.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України "Про відповідальність суб'єктом підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлена відповідальність, у вигляді сплати пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу, однак не більше 100% обсягу суми боргу.
Згідно п. 5.8 договору у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені договором, сторони керується договірними зобов'язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов'язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.
Сума пені, нарахована позивачем, що підлягає стягненню становить 64094 грн. 48 коп. за період з 01.01.09 по 31.03.09, згідно поданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 1889 грн. 01 коп., 526 грн. 80 коп. -3% річних, обґрунтована та підлягає задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги позивача слід задоволити, стягнути з відповідача 170 960 грн. 03 коп. основного боргу, 64094 грн. 48 коп. пені, 1889 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 526 грн. 80 коп. - 3% річних.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526, 546 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193,216,230,231 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім", вул. Січових Стрільців, 23, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 22187849) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськ-теплокомуненерго" вул.Б.Хмельницького,59-а, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 03346058) 170960 грн. 03 коп. основного боргу, 64094 грн. 48 коп. пені, 1889 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 526 грн. 80 коп. -3% річних., 2374 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Неверовська Л. М.
рішення підписане 10.07.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Жураківська М.І.