73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
07.07.2009 Справа № 10/81-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"
про стягнення 694993 грн. 27 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Кошельна Л.М. - юрисконсульт (дов. № 09/61 від 29.04.09р.);
від відповідача - ю/к Баленко В.С. дов. №3902-15 від 12.12.08 р.
Розгляд справи розпочато 23.06.2009 р. з перервою до 07.07.2009 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 458566 грн. 77 коп. заборгованості за договором комісії, 25177 грн. 20 коп. процентів річних та 211249 грн. 30 коп. інфляційних втрат.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що по-перше: ДП "Газ-Тепло" згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України припиняє свою діяльність шляхом приєднання до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"; по-друге: в наданій до суду копії договору комісії відсутня гербова печатка позивача і він не затверджений головою Херсонської міської ради.
В доповненні до відзиву відповідач також зазначає, що позивачем не взято до уваги те, що грошові кошти, за надані послуги з теплопостачання споживачами спрямовувалися виключно на банківський рахунок ДП "Газ-тепло" і ні в якому разі відповідач не мав можливості ними користуватися та з загальної кількості споживачів більше ніж 44 тис. є фізичні особи, що становить 99% з загальної кількості споживачів всіх груп, і населенням споживається 75% всієї виробленої теплової енергії, і до того ж діючим законодавством нарахування інфляційних та річних фізичним особам, не передбачено, так як і не передбачено нарахування та стягнення інфляційних і річних умовами договору.
Відповідно до п. 4.8. та 4.9. комісіонер зобов'язався забезпечити своєчасну оплату теплової енергії споживачами та приймає на себе поруку (делькредере) перед Комітентом невиконання споживачами своїх зобов'язань. Забезпеченням поруки є сума винагороди Комісіонеру.
Постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р., "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (п. 18) та умовами договору з споживачами теплової енергії передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Комітент аналізуючи стан реалізації теплової енергії, отримуючи платежі від споживачів, аналізуючи щомісячні звіти комісіонера мав право в установлений законом термін здійснити заходи щодо недопущення порушень виконання договору комісії.
Пунктом 10.1. умов договору передбачено, що він набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх в'язань за цим договором.
Так, як однією із умов договору, є поручительство (делькредере) комісіонера за виконання третьою особою Договору, то комісіонер взяв зобов'язання нести відповідальність перед комітентом за невиконання договору третьою особою (п. 3 ст. 1016 ЦК України і п. 4.9. договору).
Підстави припинення зобов'язань поручителем передбачені ч. 4 ст. 559 ЦК України. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Ні на протязі опалювального періоду 2005-2006 рр., ні в період дії договору комісії 2-05-300 від 01.10.2005 р., який у відповідності з листом НАК "Нафтогаз України" №1468-7699 від 27.10.2006, з 01.10.2006 р. припинив свою дію, ні вимоги, ні позову в установлений законодавством термін ДП "Газ-тепло" пред'явлено не було.
Крім того, відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між сторонами укладений Договір комісії №12/05-300 від 01.10.2005 р. (далі за текстом Договір) з додатковими угодами, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок по здійсненню діяльності з продажу "Теплової енергії" від свого імені в інтересах та за рахунок позивача (а.с. 11-29).
В період з жовтня 2005 р. по вересень 2006 р. на виконання умов Договору позивач передав відповідачу теплову енергію в розмірі 325003,680 гігакалорій на загальну суму 30170845 грн. 74 коп., у свою чергу, відповідач прийняв обумовлену у договорі теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам.
Особливістю Договору є пункт 4.9., згідно якого, відповідач приймає на себе поруку (делькредере) перед позивачем за невиконання зобов'язань споживачами за договорами, укладеними відповідачем та споживачами, на виконання пунктів 4.4., 4.5. Договору.
Згідно з останнім затвердженим звітом комісіонера №09 З/300 від 30.09.2006 року була зафіксована заборгованість споживачів за теплову енергію в розмірі 1140340,23 грн.
Позивач повідомив суду, що в період з жовтня місяця 2006 р. і до теперішнього часу заборгованість споживачі зменшилась до суми 458566,77 коп. та як наслідок, заборгованість відповідача перед позивачем з огляду на застосування делькредере становить 458566,77 грн.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере) - п.3 ст. 1016 ЦК України.
Випадок (делькредере), визначений вищевказаною нормою, фактично передбачений умовами укладеного контракту.
За загальним правилом комісіонер не відповідає за виконання третьою особою договору (ч. з ст. 1016 ЦК). Але якщо він поручається за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Розмір такої плати має бути встановлений у договорі комісії. Договір укладений між сторонами, а саме п.5.2., крім сплати комісійної винагороди, передбачає оплату додаткової комісійної винагороди за умови делькредере і становить 0,1% від суми фактично реалізованої теплової енергії.
Якщо комісіонер поручається за виконання третьою особою договору (делькредере), комісіонер також несе перед комітентом відповідальність за невиконання договору третьою особою. Порука комісіонера є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, оскільки ст. 546 ЦК України містить не виключний перелік видів забезпечення виконання зобов'язань. Тому делькредере має бути вчинене тільки у письмовій формі під загрозою його нікчемності (ч. 2 ст. 547 ЦК). Незважаючи на те, що делькредере є порукою комісіонера, ототожнювати повністю делькредере і поруку за ст. 533 ЦК, не можна, оскільки в цих випадках особи, за яких поручаються, мають різний статус.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Тобто поручитель і особа, за яку поручаються, не перебувають між собою в цивільних правовідносинах щодо основного зобов'язання. І до того моменту, як поручитель не виконає обов'язок боржника, він не набуває прав кредитора по основному зобов'язанню (ч. 2 ст. 556 ЦК). За загальною нормою, встановленою ч. 1 ст. 548 ЦК, виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором. Отже, договір забезпечення виконання зобов'язання може бути укладений тільки при наявності основного зобов'язання.
При делькредере комісіонер поручається за особу, яка є його боржником, і поручається перед своїм кредитором - комітентом. Комісіонер поручається перед комітентом за виконання зобов'язання, яке ще не виникло, що є виключенням із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 548 ЦК.
З доводами відповідача про припинення поруки на підставі ст. 559 глави 49 "Забезпечення виконання зобов'язання" ЦК України суд не погоджується, тому що в даному випадку у відповідача виникло основне зобов'язання за договором комісії, а спеціальна запорука-делькредере є додатковим зобов'язанням, яке бере на себе комісіонер за комісійну винагороду, визначеним лише для цього виду договору з огляду на правовий статус суб'єктів договору комісії - комісіонера і комітента - та характер правовідносин між ними.
Вказане додаткове зобов'язання-делькредере відрізняється від поруки, зокрема тим, що зобов'язання поруку-делькредере може взяти на себе лише комісіонер, а не будь-яка інша особа, чию поруку приймає кредитор. На відміну від договору поруки, врегульованого § 3 глави 59 ЦК України, саме комісіонер визначає осіб, з якими укладає угоди за рахунок комітента, законом саме на комісіонера покладено обов'язок негайно повідомити комітента про невиконання зобов'язання 3-ю особою, зібрати та забезпечити необхідні докази порушення зобов'язання, саме комісіонер, за правилом ст. 1016 ЦК України, набуває права за договором комісії, а комітент згідно цієї ж норми наділений правом вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи, але не зобов'язаний це робити.
Таким чином, договір поруки має відмінну від договору комісії правову природу, а правовий статус комісіонера у випадку, якщо він поручився за виконання правочину третьою особою, відрізняється від правового статусу поручителя за договором поруки.
З огляду на викладене, відповідач, на думку суду, помилково ототожнив поняття договору поруки і зобов'язань за ним з поняттям делькредере в договорі комісії.
Тому норми ст. 559 ЦК України про припинення поруки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Оскільки Договором строк виконання відповідачем поруки за зобов'язаннями споживачів щодо оплати отриманої теплової енергії не встановлений, позивачем було надіслано відповідачу 22.05.2007 р. повідомлення-вимогу №54/11-334-2114 від 22.05.2007 р. (а.с. 60-62), якою він вимагав сплати заборгованості за Договором комісії в сумі 467781 грн. 46 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач вимогу позивача залишив без задоволення, вартість неоплаченої теплової енергії в повному обсязі не перерахував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 458566,77 коп.
Відповідач проти отримання теплової енергії не заперечує. Доказів оплати у повному обсязі не надав, по розміру заборгованості не заперечує.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу до сплати 25177 грн. 20 коп. процентів річних та 211249 грн. 30 коп. інфляційних втрат.
Щодо посилань відповідача на припинення юридичної особи ДП "Газ-тепло" та відсутність гербової печатки позивача на Договорі і не затвердження його головою Херсонської міської ради, то вони спростовуються наступним. Позивачем надано суду Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №018977 від 19.05.2009 р. з якої вбачається, що юридичну особу - ДП "Газ-тепло" не припинено. А з наданої самим відповідачем копії Договору видно, що підпис керівника позивача скріплено його печаткою, а Договір затверджений Херсонським міським головою.
Доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності також не приймаються судом до уваги, оскільки як зазначалось вище вимогу про сплату боргу позивачем заявлено 22.05.2007 р. Відповідач, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, зобов'язаний був виконати вимогу позивача в семиденний строк - до 29.05.2007 р.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, строк позовної давності за даною вимогою встановлений до 30.05.2010 р.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати слід віднести на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (Острівське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 31653320, п/р 260014856, МФО 352004) на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (бульвар І. Лепсе, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 32587579, п/р 26006592983980 в АКБ "Фінанси та Кредит" м. Київ, МФО 300131) - 458566 грн. 77 коп. заборгованості за договором комісії, 25177 грн. 20 коп. процентів річних та 211249 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 6950 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 09.07.2009 р.