02 грудня 2014 року Справа № 904/3622/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача Смакота Н.І. (дов. № 14-98 від 18.04.14р.)
від відповідача Сагайдак А.В. (дов. від 26.11.14р.)
розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.14р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.14р.
у справі № 904/3622/14
за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м. Київ
до ПАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат", смт. Дніпровське Дніпропетровської області
про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені за договором купівлі-продажу природного газу
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.14р. у справі № 904/3622/14 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 35616,60 грн пені, 19293,09 грн 3% річних та 3461,50 грн інфляційних втрат, в решті позову - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.14р. (головуючий Коваль Л.А., судді Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 31.07.14р. та постанову від 09.10.14р. скасувати в частині відмови у стягненні 35616,60 грн пені, в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги про стягнення пені задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст.ст. 42, 43, п. 3 ст. 83, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах поданої скарги, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
28.12.12р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу природного газу № 13/2340-БО-3, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Строк дії договору в частині реалізації газу встановлений до 31.12.13р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).
Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно п. 7.2, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
У виконання умов договору позивач поставив відповідачу у січні -квітні, жовтні та грудні 2013 року природний газ на загальну суму 1110718,25 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 21.10.13р. за січень на суму 342600,31 грн, від 21.10.13р. за лютий на суму 296001,59 грн, від 21.10.13р. за березень на суму 249295,65 грн, від 21.10.13р. за квітень на суму 62332,08 грн, від 31.10.13р. за жовтень на суму 42824,80 грн, від 31.10.13р. за грудень на суму 117663,82 грн (а.с. 19-24).
Відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, про що свідчать платіжні доручення № 311070049 від 08.11.13р., № 311110024 від 12.11.13р., № 404070056 від 07.04.14р. (а.с. 66-68).
27.05.14р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до ПАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" про стягнення 71296,25 грн пені, 19380,60 грн 3% річних (за період 14.02.13р. -07.04.14р.) та 3461,50 грн інфляційних втрат, нарахованих за січень-березень 2014 року від суми боргу за газ, поставлений у грудні 2013 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.14р. у справі № 904/3622/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.14р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 35616,60 грн пені, 19293,09 грн 3% річних та 3461,50 грн інфляційних втрат, в решті вимог - відмовлено.
Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою ст. 233 ГК України передбачено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами, відповідач здійснив оплату поставленого йому у січні-квітні, грудні 2013 року за договором № 13/2340-БО-3 від 28.12.12р. природного газу у повному обсязі, однак, порушив строк оплати, в зв'язку з чим у відповідності з п. 7.2 договору йому була нарахована пеня в сумі 71296,25 грн. За здійсненим перерахунком суду першої інстанції, пеня у вказаний період становить 71233,20 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій щодо зменшення розміру пені мотивовано скрутним фінансовим становищем відповідача, підтвердженого звітами про фінансові результати за перший квартал 2014 року та за перше півріччя 2014 року, несвоєчасністю розрахунків за поставлену ним теплову енергію, яка передавалась КП "Дніпровець" Дніпровської селищної ради - постачальнику теплової енергії бюджетним установам, населенню, іншим споживачам та яке має перед відповідачем борг в сумі 7247414,04 грн, а також зволіканням позивача з підписанням актів приймання-передачі природного газу, що встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 19.08.13р. у справі № 910/12523/13, незначним простроченням в оплаті по окремих місяцях поставки природного газу, вжиттям відповідачем заходів з погашення заборгованості та відсутністю заборгованості за договором на час звернення позивача з позовом до суду. За таких обставин, на думку колегії, місцевий господарський суд обгрунтовано задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір пені на 50%, керуючись приписами вищенаведених норм.
Враховуючи зазначене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх часткового скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.14р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.14р. у справі № 904/3622/14 залишити без змін.
Головуючий суддя М.М. Малетич
Судді: О.М.Мамонтова
К.С. Круглікова