Справа № 347/1825/14-к
Провадження № 11-кп/779/359/2014
Категорія ст.263 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
02 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2014 року, згідно якого
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коломия Івано - Франківської області, проживає АДРЕСА_1
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не оспорює кваліфікацію своїх дій, оскільки не заперечує своєї вини в скоєнні такого злочину, зазначає що чистосердечно розкаювався у вчиненому, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, своїми діями сприяв встановленню об'єктивної істини по справі. Тому вважає, що з врахуванням всіх обставин справи відносно нього судом прийнято надто суворе покарання. Просить апеляційну скаргу задовольнити. Вирок Косівського районного суду від 17.09.2014 року змінити за його суворістю, обравши по відношенню до нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.
За вироком суду ОСОБА_6 , українця, громадянина України, розлученого, працюючого СТО П.П. ОСОБА_9 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України не судимого, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України та призначено покарання:
за ч.1 ст. 263 КК України - 3 (три) роки шість місяців позбавлення волі;
за ч.1 ст. 263-1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців
Запобіжний захід, домашній арешт до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 незаконно придбав, зберігав вибухову речовину без передбаченого законом дозволу, незаконно виготовив вибуховий пристрій та незаконно зберігав та збув вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу. Злочин скоєно при наступних обставинах.
При невстановлених слідством обставинах ОСОБА_6 з метою подальшого виготовлення вибухового пристрою, придбав імітаційну шашку ШИРАС -М споряджену піротехнічною сумішшю, що згідно висновку вибухотехнічної експертизи №14-В від 26.06.2014 року є вибуховою речовиною. Дану імітаційну шашку ШИРАС - М ОСОБА_6 зберігав по місцю свого проживання в житловому будинку, що у АДРЕСА_1 , до травня 2014 року.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, упродовж травня - червня 2014 року ОСОБА_6 , діючи з метою подальшого збуту, по місцю свого проживання, виготовив пристрій, який згідно висновку вибухотехнічної експертизи 14-В від 26.06.2014 року є саморобним радіокерованим вибуховим пристроєм.
Переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_10 про збут останньому радіокерованого вибухового пристрою за 3800 гривень. Реалізовуючи свої наміри 30.05.2014 року в с. Старий Косів Косівського району ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_10 2000 гривень, для виготовлення вибухового пристрою і продемонстрував при цьому принцип його дії, здійснивши підрив схожого пристрою за допомогою пульту дистанційного керування.
05.06.2014 року о 14 год. 20 хв., за попередньою домовленістю, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_10 поблизу місця свого проживання і передав йому виготовлений радіокерований вибуховий пристрій, який до цього зберігав у своєму житловому будинку, отримавши решту коштів в сумі 1800 гривень.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити;
- прокурор заперечив проти апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду слід змінити, з наступних підстав.
Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України, ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах і не оспорюється в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений з дотриманням вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання.
Однак, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст.ст. 66,67 КК України і прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є надто суворим, що є підставою для зміни вироку в силу ст.ст. 408, 409 КПК України.
Судом встановлено обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що обвинувачений позитивно характеризується по місцю проживання та за місцем роботи, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, його матеріальний та сімейний стан.
Крім цього, колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що у ОСОБА_6 на утриманні двоє неповнолітніх дітей, що слід також визнати пом'якшуючою обставиною.
Також слід врахувати і ту обставину, що трудовий колектив просить передати обвинуваченого на поруки, що свідчить про його ставлення до роботи, авторитет в колективі, та в цілому характеризує як особу яка займається суспільно корисною працею ( а.с. 50 т.2).
На думку колегії, дані пом'якшуючі обставини є такими, що дають підстави застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України та призначити покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку .
Колегія вважає, що таке покарання буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів та досягнення мети покарання виходячи з положень ст. 50 КК України.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга обвинуваченого є обґрунтованою , наведені в ній доводи є переконливими та підставними щодо можливості виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання. Доцільності у реальному відбуванні покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі за наявності встановлених обставин під час апеляційного розгляду які наведено вище, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити .
Вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17.09.2014 року щодо ОСОБА_6 - змінити та пом'якшити покарання.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку два роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: не виїжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
В решті вирок залишити без змін.
Запобіжний захід домашній арешт - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4
Згідно з оригіналом:
Суддя ОСОБА_2