про попередній розгляд кримінальної справи
19.09.2014 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю прокурора - ОСОБА_2 , при попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні кримінальної справи за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури Закарпатської області - ОСОБА_3 , захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Тячівського районного суду від 01.08.2014 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
встановив:
підставами для внесення даної справи на попередній розгляд є порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 349, 350, 352, 354 КПК України.
Заслухавши доповідь судді про підстави для внесення справи на попередній розгляд, думку прокурора про неможливість розгляду справи в апеляційному порядку та необхідність її повернення до місцевого суду, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України (в редакції1960 року) апеляція на вирок може бути подана протягом 15 діб з моменту його проголошення.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що оскаржуваний вирок постановлений 01.08.2014 року (Т 18 а.с. 174-181), а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 подані відповідно 20.08.2014 року та 21.08.2014 року (Т 18 а.с. 182-187, 189-191), тобто з пропуском процесуального строку встановленого вищезазначеною нормою закону. При цьому в них не заявлені клопотання про поновлення цього строку, а також не вказано поважність їх пропуску.
Також, в порушення вимог ст. 350 КПК України (в редакції1960 року) в зазначених апеляційних скаргах не вказані підстави виправдання засуджених та закриття провадження в справі, вказівки в чому полягає незаконність вироку та доводи на їх обґрунтування.
Поза увагою суду першої інстанції, також залишився той факт, що мотивувальна частина апеляційної скарги прокурора не відповідає її резолютивній частині. Зокрема, в прохальній частині апеляційної скарги прокурор ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати щодо всіх учасників кримінального провадження в той час коли підставами цього вказує невідповідність призначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_7 покарання тяжкості злочину. Тобто, підстави скасування вироку в частині засудження ОСОБА_6 не вказані взагалі. Більш того, прокурор вказує на зам'яке покарання призначене ОСОБА_4 за злочин, передбачений ч. 1 ст. 222 КК України, в той час коли його за вказаною нормою закону виправдано, а істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, на які посилався в резолютивній частині рішення, взагалі не вказав.
За таких обставин, вважаю, що відповідно до ст. 359 КПК України (1960 року) кримінальна справа щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає поверненню до Тячівського районного суду Закарпатської області для виконання вимог ст. ст. 88-1, 349, 350, 352, 354 КПК України (1960 року).
Крім того, суду першої інстанції при призначенні справи до слухання в апеляційному суді необхідно також виконати вимоги ст. 354 КПК України (1960 року): дати повідомлення про доставку засуджених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки в апеляції прокурора ставиться питання про погіршення їх становища.
Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 357, 359 КПК України (1960 року), апеляційний суд, -
кримінальну справу щодо засуджених вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 01.08.2014 року ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернути до Тячівського районного суду Закарпатської області для виконання вимог ст. ст. 349, 350, 352, 354 КПК України (1960 року).
Суддя ОСОБА_1