ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/143
29.05.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»
До
Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна Залі залізниця»
Закритого акціонерного товариства гірничозбагачувальна фабрика
"Краснолуцька"
Третя особа,
відповідача
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
Товариство з обмеженню відповідальністю "Тера-Нова"
Про
стягнення 5072, 80 грн.
Суддя Спичак О.М.
В засіданнях приймали участь представники сторін :
від позивача : Олійник В.Ю. -дов. № 274 від 24.09.2008 року;
від відповідача -1: Яхнівський Г.С. -дов. № 1150-НЮ від 23.04.2009 року;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи : не з'явився;
Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Закритого акціонерного товариства гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженню відповідальністю "Тера-Нова" про стягнення солідарно з відповідачів недостачі в розмірі 5072, 80 грн.
Крім того, позивач просив покласти на відповідачів судові витрати пов'язані з розглядом з даної справи.
Ухвалою від 24.03.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.04.2009 року.
В судове засіданні 13.04.2009 року, представник позивача та відповідача- 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні 13.04.2009 року проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.
У зв'язку з нявкою в судове засідання представників позивача та відповідача -2, ухвалою суду від 13.04.2009 року, розгляд справи відкладено на 30.04.2009 року.
В судовому засіданні 30.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав відзив на позов, яким проти задоволення позовних вимог заперечував, а також надав клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.
Крім того, в судовому засіданні 30.04.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/143, яке судом задоволено.
Ухвалою суду від 30.04.2009 року з ініціативи господарського суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженню відповідальністю "Тера-Нова", розгляд справи відкладено на 29.05.2009 року.
В судовому засіданні 29.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник відповідача-2 в судове засідання 29.05.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак надіслав відзив на позов в якому просив стягнути вартість недостачі з відповідача - 1, а справу розглядати без участі їх представника.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 29.05.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
13 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тера - Нова" (надалі - Постачальник) укладено договір № 1.146 (надалі- Договір), згідно якого постачальник зобов'язаний відвантажити, а покупець прийняти та оплатити вугілля.
Відповідно до п. 2.2 Договору, покупець розраховується з постачальником за отримане вугілля шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з відстрочкою платежу -10 банківських днів з моменту прибуття вугілля на станцію призначення, підтвердження постачальником права власності, отримання рахунку та податкової накладної в оригіналі.
Додатковим узгодженням від 09.09.2009 року п. 2.1 Договору викладено в наступній редакції, ціна вугілля марки АМ за тонну складає 718, 00 грн. в.т.ч. ПДВ.
Додатковою угодою від 02.01.2009 року передбачено, що Договір вступає в дію з дня його підписання та діє до 31.12.2009 року.
На виконання п. 2.2. Договору позивач, на підставі виставленого рахунку № СФ-0000109 від 22.09.2008 року в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок постачальника кошти на загальну суму 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2925 від 22.09.2008 року на суму 100 000, 00 грн. та № 773 від 23.09.2008 року на суму 100 00, 00 грн.
21.09.2009 року за залізничною накладною № 50829829 у напіввагоні № 67892265 зі станції Красний луч Донецької залізниці був відправлений вантаж - вугілля марки Антрацит АМ. Відправником вантажу є Закрите акціонерне товариство гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька"- відповідач -2, одержувачем -позивач, постачальником -Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера Нова"-третя особа.
Вага вантажу згідно накладної становить 67 тонн.
Як вбачається з матеріалів справи, на станції Знам'янка Одеської залізниці на 150 тонних вагах згідно Актів загальної форми № №18740, 18741 від 24.09.2008 року було здійснено комісійну перевірку та переважування піввагону № 67892265 яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 58200 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 8800 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті БК № 047437820/66 від 24.09.2008 року.
При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№ 18740, 18741 від 24.09.2008 року виявлені поглиблення на поверхні вантажу, вагон відчеплений на ваги для перевірки.
При перевірці було виявлено, що завантаження в вагоні нижче бортів на 400 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення за рухом потягу над 5 та 6 люками довжиною 3200 мм, шириною на всю ширину вагону, глибиною 700 мм. Течі вантажу немає. Люки та двері закриті щільно. Захисне маркування відсутнє. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення маркування вапном. Каток не застосовувався.
При переважуванні виявилось вага брутто 79900кг., тара з бруса 21700 кг., нетто 58200 кг., що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 8800 кг. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.
У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (вологе вугілля).
На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 1.146 від 13.12.2006 року, рахунок № СФ-0000109 від 22.09.2008 року, відповідні платіжні доручення та рахунок вантажовідправника № СФ -0000710 від 21.09.2008 року.
З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу у розмірі 5072, 80 грн. та просить суд стягнути її з відповідачів солідарно.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а недостача підлягає до стягнення з відповідача-1 з наступних підстав.
Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Додана до матеріалів справи накладна № 50829829 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника - відповідача - 2.
Із зазначених у залізничній накладній № 50829829 /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4).
Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
У Пункті 3.2 Роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).
Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте, з дослідженого комерційного акту вбачається, що в місцях поглиблення маркування відсутнє.
Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.
Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно - західна залізниця” на те, що “наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення свідчить не про виїмку вугілля при транспортування, а підтверджує просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону”, оскільки в судовому засіданні судом досліджено комерційний акт, який містить відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом нанесення маркування вапном.
Крім того, на запит суду Станція Красний Луч Донецької залізниці надала виписку з книги обліку контрольних зважувань ГУ-78, з якої вбачається, що у вагон № 67892265 завантажено 67000 кг. вугільної продукції.
Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.
Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач -1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.
Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Ціна однієї тонни вугілля на підставі рахунку Закритого акціонерного товариства гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" № СФ-0000710 від 21.09.2008 року (без врахування залізничного тарифу) становить 680, 00 грн. в т.ч. ПДВ (566, 67 грн. х 1, 2= 680, 00 грн.)
Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 5072, 80 грн. в т.ч. ПДВ. (680, 00 грн. х 7,46т (8800, 00-(67х 2%:100 %= 1,34)).
Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх обов'язків.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 збитків у сумі 5072, 80 грн., що виникли під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню повністю.
Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача -1, як перевізника, а в частині вимог до відповідача - 2, як відправника, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відправник виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача - 1.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122; код 01880670) 5072 (п'ять тисяч сімдесят дві) грн. 80коп. збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові до Закритого акціонерного товариства гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М.Спичак
Дата підписання рішення
08.07.2009р.