ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/239
16.07.09
За позовом
Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»
До
Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»
Про
стягнення 27468,35 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Павлюк В.С.-дов.,Дем'яненко М.В. -дов.був в попередн. засід.
Від відповідача Риков О.-дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 25987,01 грн. основного боргу, 701,73 грн. пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання, 779,61 грн. 3% річних, а всього 27468,35 грн. заборгованості за договором № 02/ОП/05/2007 від 22.05.2007р. облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.
Відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що по даному випадку наявні всі ознаки бездіяльності та грубою необережності з боку страхувальника позивача. Свої заперечення відповідач виклав в відзиві на позовну заяву від 143.05.2009р. №б/н.
За клопотанням представника Відповідача, суд звернувся до Києво-Святошинського РВ ГУМВС України у Київської області з запитом про надаання інформації про стадію розслідування кримінальної справи №13-3680.
До суду надійшов лист слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Генералова С.В. з якого вбачається, що судовим слідством встановлено особи які викрали чуже майно, що належить Ільніцькому М.В., слідство по кримінальній справі закінчено та матеріали справи згідно ст.ст. 218-220 КПК України надано обвинуваченим для ознайомлення.
16.07.2009р. в судовому засіданні представник відповідача наполягає на клопотанні, яке подане ним через канцелярію суду 09.07.2009р. з проханням повторно направити запит до ГУ МВС України в м. Києві з метою перевірки інформації стосовно встановлення місцезнаходження автомобіля.
Суд не задовольнив повторне клопотання відповідача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.05.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»та Закритим акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія»було укладено договір № 02/ОП /05/2007 облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів .
Відповідно до п.2.1. договору перестрахування здійснюється сторонами облігаторного (обов'язкового) пропорційного квотного перестрахування транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.2. договору предметом цього договору є облігаторне (обов'язкове) пропорційне квотне перестрахування Перестраховиком частини відповідальності Перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортниз засобів) на умовах Правил добровільного страхування наземного транспортного транспорту б/н, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 09.12.2004р.
У відповідності з п.3.1 договору перестрахування, перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі відповідно до встановлених цим договором квот. Зокрема, п.3.4 договору визначена відповідальність перестраховика за окремим транспортним засобом, визначеним в оригінальному договорі страхування, що складає:
- по транспортним засобам (Т/З) зі страховою сумою від 50000,00грн..до 100000,00грн. включно -15%;
- по транспортним засобам (Т/З) зі страховою сумою від 100001,00грн..до 200000,00грн. включно -25%;
- по транспортним засобам (Т/З) зі страховою сумою від 200001,00грн..до 500000,00грн. включно -30% відповідальності понад власного утриманняч перестрахувальника.
Положенням п.3.8 договору перестрахування, визначено оснований документообіг між сторонами, який здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків -бардеро премій; рахунків -бордеро збитків та щоквартальних боргдеро заявлених, але не сплачених збитків.
Відповідно до п.3.9 договору перестрахування встановлено, що відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію договору перестрахування, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.
Матеріалами справи доведено, що на підставі зазначених умов договору перестрахування, згідно з рахунком-бордеро премій №9 від 01.02.2008р. за період з 01.01.2008р. по 31.1.2008р., ризик за договором добровільного страхування наземного транспорту №10/17-901, що укладений ЗАТ «СК «Добробут та Захист» з Ільницким В.М. на період з 21.03.2008р. по 20.03.2009р. (позиція №25 в рахунку -бордеро премій №9). За перестрахованим договором Відповідач отримав відповідну перестрахувальну премію в розмірі 3347,04грн.
09.12.2008р. до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування №940/08 звернувся представник страхувальника Ільницький М.В. Підставою для звернення стало незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом невстановленою особою (угон), яке сталося 18.12.2008р.
Позивачем було належним чином, відповідно до Правил страхування Позивача та умов договору страхування, врегульовано заявлений збиток та складено страховий акт №015/01/09 від 22.01.2009р. На підставі Страхового акту страхувальнику Ільницькому В.М. сплачено першу частину страхового відшкодування в розмірі 30% страхової суми що становить 121200,00грн.
Відповідно до п.5.1 договору перестрахування, перестраховик, в межах власного утримання, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію договору перестрахування.
Оскільки, попередня прогнозована сума збитку по даній події перевищувала 50000грн, її врегулювання проводилось позивачем правомірно за правилами п.п. 5.3,5.4 -врегулювання касового збитку.
Матеріалами справи доведено, що в ході врегулювання даного касового збитку, перестраховика у встановлені договором строки було повідомлено про настання страхового випадку листом №3307 від 09.12.2008р., який зареєстровано у відповідача того ж дня за вхідним №6580.
Позивач листом №115 від 27.01.2009р. надав відповідачу повний пакет документів з розрахунками, необхідним для сплати відповідачем своєї частки першої частини страхового відшкодування в розмірі 25.987,01грн.
За правилами п.4.4.4 договору перестрахування, перестраховик взяв на себе зобов'язання по сплаті своєї частки страхового відшкодування, протягом 10робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування.
Але 06.02.2009р. на адресу Позивача надійшов лист відповідача №122-у від 05.02.2009р., яким відповідач повідомив Позивача про відмову у виплаті належної відповідачу частки першої частини страхового відшкодування. Причину відмови Відповідач мотивував тим, що угон застрахованого транспортного засобу стався в наслідок грубої необережності страхувальника, що згідно з п.7.1.3 договору страхування не є страховим випадком. Такий висновок був зроблений відповідачем на підставі пояснень представника страхувальника, який відійшов на кілька кроків від застрахованого автомобіля, залишивши ключі від машини в замку запалення.
Суд вважає відмову відповідача у сплаті першої частини належної йому частки страхового відшкодування безпідставною з наступних підстав:
- ні договором добровільного страхування наземного транспорту №10/17-901 від 21.01.2008р. ні Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»не встановлено які саме дії страхувальника або його представника можуть кваліфікуватися як «груба необережність». Чинним законодавством України також не визначено поняття «груба необережність».
- відповідно до вимог п.5.1 договору перестрахування відповідач повинен прийняти участь у відшкодуванні збитку та сплатити позивачу свою частку першої частини страхового відшкодування.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування», Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Відповідно до ст..ст. 549, 550 ЦК України,Пункт 11.2. договору облігаторного перестрахування сторони несуть відповідальністю одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Перестрахувальник, відповідно до умов договору звернувся до Перестраховика з вимогами виплатити частину страхового відшкодування по перестрахованим ризикам, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:
08.12.2008 р. стався страховий випадок (ДТП) за договором добровільного страхування автотранспортних засобів №10/17-901 від 21.01.2008 року (автомобіль LEKSUS CX 470, страхувальник Ільницкий В.М).
За вищезазначеним договором страхування та страховим актом №015-01/09. Позивачем на користь страхувальника було виплачено страхове відшкодування в розмірі 30% 121200,00грн.
Належна до сплати частка відповідальності Перестраховика відповідно до розрахунку позивача частини страхового відшкодування складає 25987,01 грн. (404000,00-20200,00 (франшиза))Х 30%Х 22,57%).
Всі необхідні документи, які підтверджують порядок обчислення, розмір страхового відшкодування, настання страхового випадка додані до вищезазначених розрахунків частини страхового відшкодування та були наявні у Перестраховика 30.01.09р. Таким чином, останнім днем на виплату перестрахового відшкодування було 10.02.2009 року.
Але, станом на час розгляду справи, Перестраховиком не було сплачено частини страхового відшкодування за перестрахованим ризиком. А отже, порушено зобов'язання, передбачені умовами Договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що загальна сума боргу за договором складає 25987,01 грн. і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 12.2. договору перестрахування встановлює, що сторони несуть відповідальністю одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж.
Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 12.2 Договору № 02/ОП /05/2007 є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 701,73 грн. відповідно до розрахунку позивача.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Тому також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 779,61 грн.
Отже загальна сума, що підлягає стягненню (сума заборгованості плюс пеня та 3% річних) становить 27 468, 35 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
Заперечення відповідача викладені в відзиві на позовну заяву від 14.05.2009р. не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
В судовому засіданні 09.07.2009р. закінчено розгляд справи. Представник відповідача не погодився з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, тому в судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.07.2009р. для підготовки повного тексту рішення.
Керуючись ст.ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м.Київ, вул..Саксаганського,77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(02232, м. Київ, вул.. Бальзака, 81/1, код ЄДРПОУ 31571133) 25987 грн. 01 коп. частки страхового відшкодування, 701 грн. 73 коп. пені, 779 грн. 61 коп. 3% річних, 274 грн.68 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко