Постанова від 28.11.2014 по справі 712/13972/14-а

Провадження № 2а/712/537/14

Справа № 712/13972/14-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі - ТІТОВА О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона являється суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру такого утримання.

З Довідки ТУ ДСА України в Черкаській області № 1147-04/14 від 01 вересня 2014 року, вбачається, що посадові оклади працюючих суддів змінювались за період з 01 січня 2012 року по 01 січня 2013 року, в наслідок чого і повинно змінюватись щомісячне грошове утримання судді у відставці, але позивач продовжує отримувати довічне грошове утримання в розмірі визначеному в 2007 році. При зверненні до відповідача, про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання отримала відмову, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримала та просили їх задоволити, шляхом визнання незаконної бездіяльності відповідача в відмові в перерахунку пенсії, зобов'язання її перерахування та стягнення недоплаченої суми.

Представник відповідача позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами які регулюються нормами адміністративного судочинства, Законом України „Про статус суддів" в редакції 1992 року, Законом України „Про судоустрій та статус суддів", Законами України „Про державний бюджет України " та Конституцією України.

Судом встановлено, що заявник має загальний трудовий стаж 38 років 11 місяців, із яких 30 років 6 місяців стаж роботи, що дає право на встановлення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, та з 01 січня 2007 року їй призначено довічне грошове утримання. В період часу з 21 вересня 1944 року по 12 квітня 1976 року працювала на посаді судді обласного та районного суду. А з 18 січня 1974 року по 16 грудня 1975 року працювала головою Соснівського районного народного суду.

Відповідно до статті 43 Закону України „Про статус суддів" позивачу призначене щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

За статтею 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджуються поетапно та з 01 січня 2011 року - 6 мінімальних

заробітних плат; з 01 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат. Крім того суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років за наявності стажу роботи в відсотковому виразі від посадового окладу та суддям які займають адміністративні посади виплачується щомісячна доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Відповідно до Довідки ТУ ДСА № 1147-04/14 від 01 вересня 2014 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вбачається, що станом на 01 грудня 2013 року заробітна плата позивача яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці склала 23 142 грн., (в тому числі посадовий оклад 12 180 грн., надбавка за вислугу років в розмірі 80 % - 9 744 грн., та доплати за перебування на адміністративні посаді 10 % - 1 218 грн.).

Вимогами статті 43 Закону України "Про статус суддів" (в редакції 1992 року) встановлено, що за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку. За суддею зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання виходячи з розміру працюючого на відповідній посади судді. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови Верхової Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" № 2863-ХІІ від 15 грудня 1992 року, яка діяла на час призначення позивачу довічного грошового утримання, у разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Пунктом ІІ розділу XІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, статтями 43 Закону України "Про статус суддів" та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Стаття 22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі № 1-1/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) визначено: "Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Такі гарантії визначені, зокрема, статтею 13 Закону України "Про статус суддів".

Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" встановлено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з частиною восьмою статті 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначені Конституцією України і Законом як необхідні умови здійснення правосуддя. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості судів у разі прийняття змін до чинних законів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Щомісячне довічне грошове утримання - це спрямована на забезпечення гідного його

статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в тому, що його правове регулювання і джерела фінансування визначаються Конституцією України та Законами України.

Аналіз норм Конституції України, міжнародних правових норм, ратифікованих Україною, які є частиною національного законодавства України встановлено, що обсяг прав як судді у відставці на довічне грошове утримання не може бути зменшене, тобто розмір належного йому щомісячного грошового утримання має відповідати 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Стаття 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції 2010 року) на яку посилається відповідач, визначає порядок визначення розміру грошового утримання судді, яких виходить у відставку після набуття чинності цим Законом. Цей Закон не має зворотної дії у часі та поширюватись на правовідносини, які виникли раніше: статус судді у відставці був встановлений позивачеві до прийняття цього Закону у 2007 році з призначенням довічного грошового утримання 90 % зарплати працюючого судді на відповідній посаді, і цей статус зберігається за ним по життєво.

Суд бере до уваги, що щомісячне грошове утримання судді є виплатою, яку суддя у відставці отримує довічно.

Отже Законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цієї причини. З самого визначення поняття довічного щомісячного утримання випливає, що ця виплата здійснюється на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. Кінцевий термін, або строк, на який призначається щомісячне довічне утримання не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті даного виду утримання.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається довічне утримання з 28 січня 2014 року, а тому вимоги позивача в частині визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у перерахунку розміру довічного грошового утримання та зобов'язання здійснити перерахунок грошового утримання є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення. В частині стягнення суми недоплаченого грошового утримання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 46, 130, 152 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 17, 158-163, 167, КАС України, ст.ст. 129,138 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (в редакції 1992 року), суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірною відмовою Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області у перерахунку розміру призначеної ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати, працюючого на відповідній посаді голови Соснівського районного суду м. Черкаси.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Черкасах здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до 90 % розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді голови Соснівського районного суду м. Черкаси починаючи з 28 січня 2014 року.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанову в частині стягнення суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ:
Попередній документ
41664489
Наступний документ
41664491
Інформація про рішення:
№ рішення: 41664490
№ справи: 712/13972/14-а
Дата рішення: 28.11.2014
Дата публікації: 05.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби