Справа №702/1134/14-ц
Провадження №2/702/309/14
(заочне)
02 грудня 2014 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.,
при секретарі: Шковира А.М.,
позивач: ОСОБА_1 не з"явився,
представник позивача: ОСОБА_2,
відповідач: ОСОБА_3 не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач 29.09.2014 року звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики. Підставою для звернення із позовом вважає те, що 15 травня 2014 року між ним-ОСОБА_1 (далі-Позивач, ОСОБА_1, Позикодавець) та ОСОБА_3 (далі-Відповідач, ОСОБА_3, Позичальник) у письмовій формі було укладено договір позики грошових коштів (далі-Договір). Відповідно до п.1 Договору він передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 32 939,20 грн., що станом на день укладання Договору було еквівалентно 2 800 доларам США за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США =11,764 гривень), далі по тексту-Позика, а ОСОБА_3, отримав ці грошові кошти та зобов'язався повернути їх йому у порядку й строки, визначені цим Договором. Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. А приписи ч.3 даної правової норми передбачають, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Так, доказом отримання Позичальником від Позикодавця всієї суми Позики є письмова заява Відповідача від 15 травня 2014р., що є додатком до вищевказаного договору. Згідно із п.2 Договору Позика була надана Позичальнику на безвідсотковій основі на строк з 15.05.2014 року до 15.06.2014 року включно. П.п.2.1 п.2 Договору сторони встановили, що повернення Позики здійснюється наступним чином: до 15 червня 2014 року Позичальник поверне Позикодавцю всю суму Позики, еквівалентну 2 800 доларам СІІІА; сума Позики підлягає поверненню шляхом передачі Позичальником грошових коштів готівкою в українських гривнях Позикодавцю, виходячи з еквіваленту 2 800 доларам США, по курсу, за яким можна придбати долар США в будь-якому відділенні комерційного банку України на момент здійснення розрахунку. Сума Позики, що має бути повернута, не може бути меншою, ніж сума Позики, яка була отримана Позичальником. Відповідно до п.п.2.2 допускається повернення Позики частинами, але в межах строку, передбаченого в п.2 цього договору. Згідно із п.6 Договору факт повернення Позики або дострокове повернення Позики, або частини Позики підтверджується відповідною розпискою про одержання відповідної суми грошових коштів, виданою Позикодавцем Позичальнику. Повне повернення Позики має бути здійснено до 24:00 години 15 червня 2014 року в м.Києві. Однак, ОСОБА_3 порушив умови укладеного Договору та не повернув йому Позику. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом виконання. Статтею 612 ЦК України передбачено: боржник являється таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно із ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: (п. 3) сплата неустойки. Так п.3 Договору встановлено, що разі затримки повернення Позики більш як на 10 календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 30 відсотків від суми Позики, зазначеної в п.1 цього договору. У разі затримки повернення Позики більш як на 20 календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 60 відсотків від суми позики, зазначеної в п.1 цього договору. У разі затримки повернення Позики більш як на 30 календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 100 відсотків від суми Позики, зазначеної в п.1 цього договору. Враховуючи, що з обумовленого в Договорі дня повернення Позики (15 червня 2014 р.) та на момент подання даної позовної заяви вже минуло тридцять календарних днів (останній день цього строку припадає на 15 липня 2014р.) у Відповідача виник обов'язок крім всієї суми Позики також сплатити йому і суму неустойки у вигляді штрафу у розмірі 100 % від суми Позики. Згідно офіційних даних, отриманих на сайті Національного Банку України за адресою в мережі Інтернет станом на день подання даної позовної заяви офіційний курс української гривні до долару США, встановлений НБУ, починаючи з 14 години 19 вересня 2014р., дорівнює: 1 долар США= 13,4341 грн. Таким чином, сума Позики, яку повинен йому сплатити Відповідач, становить: 2 800 х 13,4341 =37 615,48 грн. Відповідно до умов п.3 Договору сума штрафу, яку повинен йому сплатити Відповідач, становить: 100 % від 37 615,48 = 37 615,48 грн. Зазначені грошові кошти на загальну суму 75 230,96 грн. (37 615.48 + 37 615,48) грн. станом на день подання даної позовної заяви Відповідачем на його користь не сплачені. Даний факт згідно ст.16 ЦК України надає йому право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Просить стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 основний борг у сумі 37 615,48 грн., штрафні санкції в сумі 37 615,48 грн., а всього-75 230,96 грн. та судові витрати.
У судові засідання позивач не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеним обставинам у позовній заяві, просить позов задоволити. Не заперечує проти постановлення заочного рішення.
У судові засідання відповідач двічі не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Суд вважає, що, оскільки, відповідно до ст.10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності, в зв"язку із чим суд розглядає справу на підставі ст.169 ЦПК України у його відсутність, на підставі наявних матеріалів у справі, оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
-відповідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками;
-згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей;
-відповідно ст.1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок;
-згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу;
-15 травня 2014 року між ОСОБА_1 (Позикодавцем) та ОСОБА_3 (Позичальником) було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого Позикодавець передав у власність Позичальника грошові кошти в сумі 32 939,20 грн, що еквівалентно 2 800 доларам США, які позичальник зобов"язується повернути до 15 червня 2014 року безвідсотково (а.с.5,6);
-ОСОБА_3 отримав грошові кошти в сумі 32 939,20 грн, що еквівалентно 2 800 доларам США, що підтверджується заявою від 15.05.2014 року (а.с.7);
-відповідно до п.3 Договору встановлено, що у разі затримки повернення Позики більш як на 10 календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 30 відсотків від суми Позики, зазначеної в п.1 цього договору. У разі затримки повернення Позики більш як на 20 календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 60 відсотків від суми позики, зазначеної в п.1 цього договору. У разі затримки повернення Позики більш як на 30 календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 100 відсотків від суми Позики, зазначеної в п.1 цього договору (а.с.5,6);
- згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішеннням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;
- відповідач суду доказів наявності обставин, які мають істотне значення, для зменшення розміру неустойки не надав, суд відповідно до ст.ст.10-11 ЦПК України розглядає справу на підставі наданих суду доказів;
- тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі;
- судові витрати на підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Також суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 125 грн 40 коп, який сплачений ним за подання заяви про забезпечення позову, яка судом повернута ухвалою від 16.10.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 57, 60, 88, 169, 208-210, 213-215, 224-228 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 610- 612, 1046-1047, 1049-1051 ЦК України, суд
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 15.05.2014 року в розмірі 37 615,48 грн., штрафні санкції в сумі 37 615,48 грн. та судові витрати в сумі 752,31 грн, а всього: 75 983 (сімдесят п"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят три) гривні 27 коп.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір сплачений згідно квитанції ПАТ "КБ "Преміум" № ПН84450 від 23.09.2015 року в сумі 125 (сто двадцять п"ять) гривень 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Монастирищенським районним судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_3, яка повинна бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем ОСОБА_3 в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя : Д.С.Ротаєнко