Справа № 445/1760/14 Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.
Провадження № 22-ц/783/6581/14 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
Категорія: 49
25 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.,
з участю секретаря Гацій І.І.,
з участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який був зареєстрований 10 жовтня 1992 року у Великовільшанецькій сільській раді Золочівського району Львівської області (актовий запис № 8).
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що просив надати сторонам максимально допустимий строк для примирення, оскільки за час спільного подружнього життя з 10.10.1992 року у них не виникало питання щодо розірвання шлюбу. Стверджує, що йому невідомі дійсні причини з яких його дружина звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу. Посилається на те, що суд розглянув справу у відсутності його дружини. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка перебуває з відповідачем у шлюбі з 10 жовтня 1992 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб. (а.с.4)
Сторони є батьками дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.5-6)
Перебуваючи у шлюбі, через взаємні непорозуміння та тривалі конфлікти сторони, сторони по справі не підтримують подружні відносини, що не відповідає змісту шлюбних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями ст. 112 СК України та роз'ясненнями, викладеними в п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім»я розпалася остаточно та шлюб існує лише формально, та що спільне життя суперечить інтересам позивачки.
За таких обставин, суд, з"ясувавши підстави позову, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну оцінку і ухвалив рішення про задоволення позову, що відповідає вимогам закону.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на можливість збереження сім»ї, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, стверджує, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, спільного господарства з відповідачем по справі не веде.
Доводи апелянта про необхідність надання строку для примирення, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки позов про розірвання шлюбу до суду був пред»явлений 7 серпня 2014 року і до часу розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції 25 листопада 2014 року минуло понад 3 місяці, але за цей час примирення між сторонами досягнуто не було, позивачка і надалі не бажає збереження сім'ї, що остання категорично підтвердила під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Колегією суддів також береться до уваги, що відповідно до ст.111 СК України суд не зобов'язаний призначати строк для примирення подружжя.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду .
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Бермес І.В.
Савуляк Р.В.