Кіровоградської області
01 грудня 2014 року справа № 912/1823/14
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянувши заяву корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) № 1161-10 від 19.11.14 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.07.14 р. у справі № 912/1823/14
за позовом: приватного підприємства "Будсервіс - А", м. Новомиргород Кіровоградської області
до відповідача: корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання), м. Кіровоград
про стягнення 144 559,60 грн.,
представники:
від боржника (заявника) - Глазков А.С., довіреність № 736-10 від 03.07.14 р.
від стягувача - Панченко В.В., директор,
встановив: рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.07.14 р. позовні вимоги приватного підприємства "Будсервіс - А" задоволено частково, стягнуто з корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) на користь приватного підприємства "Будсервіс - А" заборгованість в сумі 128 013,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 560,26 грн.
06.08.14 р. на виконання зазначеного рішення господарського суду видано відповідний наказ.
19.11.14 р. на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла заява корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) № 1161-10 від 19.11.14 р. про відстрочку виконання рішення суду від 16.07.14 р. у даній справі, в якій боржник просить:
- відстрочити до 01.09.2015 року виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.07.2014 року у справі № 912/1823/14 про стягнення з Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) на користь приватного підприємства "Будсервіс-А" 128 013,00 грн. основного боргу та 2 506,26 грн. судового збору;
- зупинити виконавче провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження № 44868185 від 29.09.2014 р.) з виконання рішення господарського суду Кіровоградської області 16.07.2014 року у справі № 912/1823/14 про стягнення з Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) на користь приватного підприємства "Будсервіс-А" 128 013,00 грн. основного боргу та 2 506,26 грн. судового збору на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду (а.с. 136-139).
Дана заява мотивована обставинами, які заявник вважає унеможливлюють виконання рішення суду у встановлений строк, а саме збитковість діяльності підприємства та відсутність грошових коштів на поточних рахунках, негативні наслідки фінансово-економічної та політичної кризи в країні.
Заявник вказує на те, що основною діяльністю підприємства є виконання підрядних робіт, але у зв'язку із негативними наслідками фінансово - економічної та політичної кризи, зменшився обсяг замовлень та робіт підприємство знаходиться в скрутному економічному становищі з тих підстав, що фінансовий стан підприємства напряму залежить від фінансово-економічної ситуації, що сталася у регіоні та у країні в цілому; в даних умовах замовники відмовляються від подальшої співпраці з підприємством боржника, наслідком чого є погіршення фінансово стану. При цьому, зазначає боржник, незалежно від обсягу робіт, підприємство несе витрати пов'язані з утриманням майна, персоналу (охорона, комунальні платежі, заробітна плата) та інші необхідні платежі.
Також боржник зазначає, що при застосуванні державною службою арештів рахунків, боржник не має змоги повноцінно здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, який потенційно може бути направлений на погашення заборгованості; примусове негайне стягнення з боржника коштів за судовим рішенням призведе до неможливості або затримки своєчасного здійснення розрахунків з контрагентами, за виконані роботи, надані послуги та отримані матеріали та відповідно призведе до нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, що може призвести до призупинення договірних відносин або взагалі до призупинення здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призведе до не лише до невиплати заробітної плати працівникам підприємства та вимушеного скорочення працівників товариства, а й взагалі до повного припинення діяльності підприємства боржника.
В судовому засіданні 01.12.14 боржник подав до суду доповнення до заяви, відповідно до змісту якої боржник вказує на наявність, крім дебіторської також на кредиторську заборгованість як перед ПП "Будсервіс-А" так і перед іншими кредиторами згідно зведеного виконавчого провадження.
Боржник, зокрема, посилаючись на те, що він є підприємством, яке надає послуги з промислового будівництва об'єктів різної категорії складності; для отримання вищевказаної дебіторської заборгованості боржник зобов'язаний закінчити будівельні роботи у встановлені договорами строки і після цього він зможе погасити заборгованість перед стягувачем та іншими кредиторами; оскільки Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ наклав арешти на рахунки боржника та майно, виконати зазначені будівельні роботи у встановлений договорами строк стає неможливим, що може призвести до стягнення замовниками боржника неустойки за прострочення виконання робіт та відповідно припинити договірні зобов'язання, що може потягти за собою неплатоспроможність боржника та його банкрутство (а.с. 106).
На підтвердження своїх доводів боржником до суду надано довідку, відповідно до якої по підприємству боржника дебіторська заборгованість, станом на 27.11.14 року, становить 59 210 131, 87 грн.; довідки філії АТ "Укрсімбанк" в м. Кіровограді та Кіровоградського облуправління Державного Ощадбанку про наявність та відсутність коштів на рахунках боржника; звіт про фінансові результати боржника за 9 місяців 2014 року; акти звірки взаєморозрахунків боржника із контрагентами, що підписані лише боржником (а.с. 155, 156, 157, 158-159).
Представник боржника в судовому засіданні повністю підтримав доводи заявника та просив задовольнити подану боржником до суду заяву про відстрочку.
Стягувач в наданому до суду письмовому відзиві просить відхилити заяву боржника про відстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.07.2014 р. по справі № 912/1823/14, вказуючи на її необґрунтованість (а.с. 145-148).
Так зокрема, стягувач зазначає, що боржник за рішенням суду повинен сплатити стягувачу борг в сумі 130 573,26 грн., який виник ще у 2011 році, а отже боржник свідомо не виконує свої зобов'язання впродовж 3-х років, що є підтвердженням високого ступеня його вини; боржник звернувся до суду із заявою лише з однією метою - уникнути відповідальності за порушення господарсько-правових зобов'язань перед стягувачем, свідомо ухиляється від виконання рішення суду, що є прямим порушенням фінансово-економічному стані стягувача, адже в 2011 році кошти в сумі 130 573,26 грн. були значним ресурсом, на який можливо було підтримати господарську діяльність, а на сьогоднішній день вказана сума кожного дня втрачає свою цінність, що свідчить про гостру необхідність отримання зароблених підприємством коштів негайно, а не тоді, коли боржник буди якомога зручніше їх віддати (а.с. 145-148).
На підтвердження своїх доводів представником стягувача до відзиву додано фінансовий звіт за 10 місяців 2014 року та письмові до нього пояснення, зі змісту яких вбачається, що збитки за 10 місяців поточного року становлять 134,2 тис. грн. (ряд. 2350 ф№2м).
Крім того, стягувачем у справі також подано акти звірки взаєморозрахунків, підписані ним та його контрагентами, які підтверджують наявність у нього іншої дебіторської заборгованості (а.с. 151, 152).
Дослідивши надані сторонами у справі докази, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, господарський суд дійшов висновку про безпідставність заяви боржника про відстрочку виконання рішення у даній справі, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
За наведеною нормою відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Оцінивши наведені в заяві доводи та подані на їх підтвердження докази, господарський суд вважає, що боржником не доведено обставин, наявністю саме яких обумовлено застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено в наведеній вище нормі, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення.
Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заявником до заяви додано довідку від 27.11.14 р., відповідно до змісту якої вбачається, що станом на 27.11.14 року по підприємству боржника дебіторська заборгованість становить 59 210 131, 87 грн. (а.с. 155); а також довідки Кіровоградського обласного управління Державного Ощадбанку та філії АТ "Укрсімбанк" в м. Кіровограді про наявність та відсутність грошових коштів на рахунках боржника (а.с. 155, 156).
Наявність дебіторської заборгованості, а також відсутність грошових коштів на рахунках боржника не належать до тих виключних обставин, наявністю саме яких зумовлено надання відстрочки виконання рішення.
До того ж, згідно наданого боржником звіту про фінансові результати боржника за 9 місяців 2014 року вбачається, що фінансові результати господарської діяльності боржника порівняно з аналогічним періодом попереднього року значно покращились та збільшились (а.с. 158-159).
Що ж стосується наданих до суду боржником актів звірки взаєморозрахунків, господарський суд звертає увагу на те, що зазначені акті не можуть бути прийнятті судом в якості належних доказів, оскільки підписані лише самим боржником та не містять підписів зазначених в них контрагентів боржника (а.с. 113-119).
Отже, заявником не подано до суду належних доказів, на підтвердження виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк; доказів складного фінансового становища боржника, а також доказів на підтвердження надходження грошових коштів, в обсязі необхідному для повного виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, господарський суд також звертає увагу на те, що боржником не подано відповідних доказів вчинення ним дій, спрямованих на зменшення заборгованості перед стягувачем. За доводами представника стягувача в судовому засіданні сума боргу з моменту прийняття судового рішення майже не змінилась.
Заявником не подано доказів того, що даний випадок є винятковим і зазначені в заяві обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення. При цьому, посилання на незадовільний фінансовий стан не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для відстрочки виконання рішення, оскільки при недостатності коштів підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном.
В даному випадку такі обставини у боржника відсутні.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Оскільки діяльність позивача, як і діяльність відповідача, також має свої особливості, оскільки позивач є юридичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність, то непогашення боргу боржником протягом значного проміжку часу, може призвести до таких же негативних наслідків, про які зазначає заявник.
Фінансові труднощі підприємства не є свідченням того, що боржник не має можливості виконати рішення суду, з урахуванням порядку примусового виконання, що встановлений Законом України "Про виконавче провадження". Проте, боржник не доводить належними доказами того, що у разі примусового виконання рішення суду у даній справі його діяльність буде призупинена та що вказане позбавить можливості вживати необхідні заходи на погашення дебіторської заборгованості, які можуть вплинути на покращення фінансової ситуації.
На підставі викладеного, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, фінансовий стан як боржника, так і стягувача, матеріальні інтереси обох сторін, додержуючись принципу рівності перед законом і судом, встановленого ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) № 1161-10 від 19.11.14 про відстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.07.14 у справі № 912/1823/14.
Заявлене у справі боржником клопотання про зупинення виконавчого провадження також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Враховуючи те, що заявник у даній справі звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, тобто після прийняття рішення у справі та під час його примусового виконання, правова підстава та можливість зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, передбаченого ст. 67 ГПК України, у господарського суду відсутні.
Зупинення господарським судом саме виконавчого провадження нормами господарського процесуального кодексу України взагалі не передбачено, з огляду на що заявлене боржником у справі клопотання є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. До того ж питання зупинення виконавчого провадження належить до повноважень державного виконавця, передбаченого ст.ст. 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись ст.ст. 86, 87, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні заяви корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) № 1161-10 від 19.11.14 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.07.14 р. у справі № 912/1823/14 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.С. Вавренюк