Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"20" листопада 2014 р. Справа № 910/13791/14
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Чистий Світ», Київська обл., м. Обухів
про звернення стягнення на предмет застави
за участю представників:
від позивача: Передереєв В.Г. (дов. № 6125-О від 23.12.2013 р.);
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду міста Києва надійшла справа № 910/13791/14 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Чистий Світ» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет застави.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 08/10 від 12.08.2008 р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким між позивачем та відповідачем було укладено договір застави автотранспорту від 12.08.2008 р., предметом якого є наступний автотранспорт: Fiat Doblo Cargo P.L., 2008 року випуску, номер кузову ZFA22300005633088, державний номер АА5249НО, та Toyota Camry, 2008 року випуску, номер кузову 4T1BK46K59U583203, державний номер АА5281НО, у зв'язку з чим у позивача виникло право звернення стягнення на майно згідно з договором застави автотранспорту від 12.08.2008 р. З огляду на викладене, позивач на підставі ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» просить суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави автотранспорту від 12.08.2008 р. шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» прав стосовно предмету застави на укладення від імені відповідача договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям предметів застави з обліку в органах Державної автомобільної інспекції, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Представник позивача в судових засіданнях 21.10.2014 р., 06.11.2014 р. та 20.11.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання 21.10.2014 р., 06.11.2014 р. та 20.11.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг № 19232644 від 03.09.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими конвертами, які повернулися до суду з відмітками «за зазначеною адресою не зареєстровано». Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
12.08.2008 р. між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Чистий Світ» (позичальник) було укладено кредитний договір № 08/10 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк, за умови наявності вільних грошових коштів, зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1. в розмірі та на цілі, зазначені в п. А.2., не пізніше 5 днів з моменту підписання договору, в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти, винагороду, у встановлені договором строки (п. 1.1. кредитного договору).
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору строк повернення кредиту зазначений в п. А.3. Всі істотні умови кредитування зазначені в Розділі А - «Істотні умови кредитування» (п. 1.3. договору кредитування).
Згідно з п.п. А.1., А.2. кредитного договору вид кредиту - терміновий кредит; ліміт кредитного договору - 180000,00 грн. на придбання автомобілів Toyota Camry 3,5 та Fiat Doblo Cargo P.L. 1,9 та на оплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 договору, а також - по 34,00 грн. для оплати реєстрації предметів застави в Державний реєстр обтяжень рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами п. 2.1. по кожному договору застави.
Погашення кредиту здійснюється в сумі та у строки відповідно до графіку погашення кредиту, зазначеному в п. А.3. кредитного договору, з якого вбачається, що кінцевим строком погашення кредиту являється 20.07.2013 р.
Пунктом А.5. кредитного договору встановлено, що зобов'язання позичальника забезпечуються, зокрема договором застави автомобілів Toyota Camry 3,5 та Fiat Doblo Cargo P.L. 1,9.
Відповідно до п. А.6. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 20,0% річних. У разі порушення позичальником якого-небудь з зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 56,0% річних від суми простроченого кредиту (п. А.7. кредитного договору).
Пунктом А.10. кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати щомісячну винагороду за кредитне обслуговування.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12.08.2008 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем (заставодавець) укладено договір застави автотранспорту (договір застави), предметом якого є надання заставодавцем в заставу автотранспорту, опис якого зазначений в п. 6 договору, в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Чистий Світ» перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами заставодавця/позичальника.
Відповідно до п. 2 договору застави за договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору № 08/10 від 12.08.2008 р., з повернення кредиту у сумі 180034,00 грн.; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 20% річних, починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту; сплати комісії за кредитне обслуговування у розмірі 0,42% від суми встановленого ліміту, починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту; сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 56,0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту; сплати пені у порядку та розмірі, визначених п.п. 5.1., 5.2., 5.3. кредитного договору; сплати штрафу в розмірі 2% від суми отриманого кредиту за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11., 4.9., 7.1. кредитного договору; сплати штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням.
Пунктом 6 договору застави передбачено, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та заставодавцем зобов'язань за цим договором, заставодавець надав в заставу наступний автотранспорт: Fiat Doblo Cargo P.L., 2008 року випуску, номер кузову ZFA22300005633088, державний номер АА5249НО, заставна вартість 115350,00 грн.; Toyota Camry, 2008 року випуску, номер кузову 4T1BK46K59U583203, державний номер АА5281НО, заставна вартість 250000,00 грн.
Вказаний вище автотранспорт належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № ZFA22300005633088, виданим 07.08.2008 р. на автомобіль Fiat Doblo Cargo P.L., 2008 року випуску, колір - сірий, № державної реєстрації АА5249НО; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № 4T1BK46K59U583203, виданим 07.08.2008 р. на автомобіль Toyota Camry, 2008 року випуску, колір - чорний, № державної реєстрації АА5281НО.
В пункті 9 договору застави сторони визначили, що вартість предмету застави складає 180034,00 грн.
22.08.2008 р. зазначене обтяження (тип обтяження - застава рухомого майна; підстава обтяження - договір застави автотранспорту від 12.08.2008 р.) зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 7786534.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2008 р. виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 180000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 09 від 19.08.2008 р.
Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2013 р., яке набрало законної сили, у справі № 202/23000/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», Нікітіна С.О. про стягнення заборгованості встановлено факт існування заборгованості за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2008 р., яка станом на 14.03.2013 р. складала 179159,22 грн.; позов задоволено частково; стягнуто з Нікітіна С.О., як поручителя за договором поруки від 12.08.2008 р., заборгованість за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2008 р. в сумі 169159,22 грн. та стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», Нікітіна С.О. суму 10000,00 грн., а всього заборгованість у сумі 179159,22 грн., з яких 84984,68 грн. - заборгованість за кредитом, 59533,08 грн. - заборгованість за процентами, 5496,29 грн. - заборгованість по комісії, 19661,40 грн. - пеня, 1000,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 8438,77 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 Господарського кодексу України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до абз. 2 п. 7.1. постанови № 14 від 17.12.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Оскільки на даний час заборгованість за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2008 р. не погашена, в зв'язку з чим зобов'язальні відносини сторін не припинились, позивачем після прийняття зазначеного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відповідно до умов кредитного договору донараховано відповідачу 33335,16 грн. процентів за користування кредитом та 189,70 грн. комісії.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору у разі порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань з оплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5., 4.4., 4.5., 4.6., позичальник виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 5.1., 5.2., 5.3., здійснюється на протязі 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано позичальником (п. 5.4. кредитного договору).
Крім того, позивачем на підставі п. 5.1. кредитного договору також донараховано відповідачу 22694,58 грн. пені.
З огляду на викладене, оскільки наданий позивачем розрахунок донарахованих процентів, комісії та пені є вірним, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2008 р. станом на 02.07.2014 р. становить 225894,89 грн., з яких 84984,68 грн. - заборгованість за кредитом, 92868,24 грн. - заборгованість за процентами, 5685,99 грн. - заборгованість по комісії та 42355,98 грн. - пені.
29.05.2014 р. позивачем зареєстровано звернення стягнення на майно, про що внесений запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та 29.05.2014 р. видано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 44331191.
19.06.2014 р. позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення № 20140526РВ0000000289 від 19.06.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком № 3000045635 та описом вкладення до цінного листа від 19.06.2014 р., в якому позивач звернувся до відповідача з проханням протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави (29.05.2014 р.), але не пізніше 30.06.2014 р., виконати порушені зобов'язання за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2014 р., або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу та надати довіреність на розпорядження транспортним засобом.
Однак, вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно з пп. 15.8.1. п. 15.8. договору застави заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, вони не будуть виконані.
Пунктом 22 договору застави встановлено, що заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: передача предмету застави у власність заставодержателю в рахунок виконання забезпечених предметом застави зобов'язань; продаж заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Оскільки в строк, передбачений умовами кредитного договору № 08/10 від 12.08.2008 р., відповідачем не сплачено позивачу 225894,89 грн., з яких 84984,68 грн. - заборгованість за кредитом, 92868,24 грн. - заборгованість за процентами, 5685,99 грн. - заборгованість по комісії та 42355,98 грн. - пені, позивач на підставі пп. 15.8.1. договору застави автотранспорту від 12.08.2008 р. набув право стягнення з відповідача заборгованості за рахунок предмета застави.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 1 статті 574 Цивільного кодексу України передбачено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно з ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»).
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просить суд на підставі ст.ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернути стягнення на предмет застави за договором застави автотранспорту від 12.08.2008 р. шляхом надання позивачу права на укладення договорів купівлі-продажу з іншою особою.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа № 10/154347 від 22.07.2014 р. УДАІ ГУ МВС України в місті Києві, власником транспортних засобів Toyota Camry, 2008 року випуску, номер кузову 4T1BK46K59U583203, державний номер АА5281НО, та Fiat Doblo Cargo P.L., 2008 року випуску, номер кузову ZFA22300005633088, державний номер АА5249НО, являється ТОВ «Екологічна компанія «Чистий Світ».
На підставі викладеного, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави автотранспорту від 12.08.2008 р. шляхом надання ПАТ КБ «Приватбанк» права стосовно предмету застави на укладення від імені відповідача договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про надання позивачу права зняття предметів застави з обліку в органах Державної автомобільної інспекції України, та всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, то вказана вимога не підлягає задоволенню як необґрунтована, неконкретизована та така, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Судовий збір відповідно до ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Звернути стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Чистий Світ» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 29, код 35223837) за договором застави автотранспорту від 12.08.2008 р., а саме: автомобіль Fiat Doblo Cargo P.L., 2008 року випуску, номер кузову ZFA22300005633088, вантажний, державний номер АА5249НО та автомобіль Toyota Camry, 2008 року випуску, номер кузову 4T1BK46K59U583203, седан, державний номер АА5281НО, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/10 від 12.08.2008 р. у сумі 225894,89 грн.
Визначити спосіб реалізації предмета застави за договором застави автотранспорту від 12.08.2008 р., а саме: Fiat Doblo Cargo P.L., 2008 року випуску, номер кузову ZFA22300005633088, вантажний, державний номер АА5249НО та Toyota Camry, 2008 року випуску, номер кузову 4T1BK46K59U583203, седан, державний номер АА5281НО, шляхом укладення публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) договорів купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна компанія «Чистий Світ» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 29, код 35223837) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписано 02.12.2014 р.