ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23998/14 26.11.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"
доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
простягнення 2 599,80 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: не з'явились
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у розмірі 2 599,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23998/14р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2014р. за участю представників сторін.
В процесі провадження від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
25.11.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника та письмовий відзив на позов, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог з огляду на те, що у відповідності до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого (в даному випадку Позивача) з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП відбулося 06.08.2012р., а з заявою до НАСК «Оранта» про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати, останній протягом року не звертався.
Тобто, Позивач, як особа, яка має право на виплату страхового відшкодування, не звертався до Відповідача на протязі 1 року, що є підставою для відмови Відповідача у виплаті страхового відшкодування відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 вказаного Закону.
В дане судове засідання представники сторін не з'явились.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
02.11.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (надалі - Страховик) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ-ФАРМА» з другої сторони - був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску.
06.08.2012 року на 293 км. автодороги «Харків-Сімферополь» сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «MAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2.
Відповідно до Постанови Харківського районного суду Харківської області від 14.09.2012р. встановлено вину ОСОБА_1, у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1, водія транспортного засобу марки «MAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом № АВ/7615788 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до рахунку-фактури № 79-П від 26.09.2012р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Мета-Б«, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 2599,80 грн. разом з ПДВ.
27.09.2012р. позивачем складено страховий акт № 0801/06/2273/S, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 2599,80 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 2599,80 грн., виплачено за заявою страхувальника на рахунок ТОВ «МЕТА-Б», що підтверджується платіжним дорученням: № 0050044 від 08.10.2012р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 2599,80 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 2599,80 грн.
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7615788 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.
Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.
Відповідач не визнає позовні вимоги у зв'язку з тим, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого з моменту скоєння ДТП.
Однак суд не погоджується із вказаною позицією відповідача, оскільки позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду. Така ж позиція викладена в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 14.01.2014 № 01-06/15/2014.
Таким чином, судом вказані доводи відповідача не беруться до уваги.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 2599,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) 2 599 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять ) грн. 80 коп. - страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.11.2014р.
Суддя Трофименко Т.Ю.