25 листопада 2014 р. Справа № 635/7352/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області на постанову Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2014р. по справі № 635/7352/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку та виплаті щомісячних державних пенсій (основна та додаткова) відповідно до вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;
- зобов'язати відповідача здійснити, починаючи з 01 березня 2014 року, перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2-ої групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат;
- зобов'язати відповідача здійснити, починаючи з 01 березня 2014 року, перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.
- зобов'язати відповідача виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячних державних пенсій (основної та додаткової) відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІ1, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2-ої групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2-ої групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року - № 796-ХІІ з урахуванням ч. І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального права.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1, є інвалідом 2 групи та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії - НОМЕР_1 виданим 30 березня 2006 року та має право на отримання основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС".
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області та отримує державну пенсію по інвалідності, а також додаткову пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
22 липня 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату йому державної та додаткової пенсії з 01.01.2014 року відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак отримав відповідь від 23.07.2014 року, в якій зазначено, що підстави для проведення перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2014 року відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні, розмір пенсії розрахований згідно вимог чинного законодавства у порядку та розмірах, значених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.
Не погодившись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, починаючи з 01.01.2014 року має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання зазначених пенсій за період з 01.01.2014 року, а також зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок за вказаний період та забезпечити виплату державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008,) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам третьої групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2. 1, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вищевказаних вимог, постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.11 року та № 1210 від 23.11.11 року були визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, у період з 23.07.2011 року по 31.12.2013 року розмір основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначався відповідно до вказаних постанов КМУ.
В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому з 01.01.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що з урахуванням внесених змін у Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", які набрали чинності 3 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
Враховуючи, що фактично позивач з 01.01.2014 року отримує підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", замість розміру визначеного ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року .
При цьому колегія суддів зауважує, що, приймаючи рішення 09.09.2014 року, суд першої інстанції не врахував положення Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, та необґрунтовано не обмежив строк таких виплат 02.08.2014 року, оскільки після зазначеної дати виплати повинні проводитись у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2014 року, в частині задоволених позовних вимог за період з 03.08.2014 року, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, п. 3 ст. 198, 200, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області задовольнити частково.
Постанову Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2014р. по справі № 635/7352/14-а скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період, починаючи з 03.08.2014 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині постанову Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2014 року по справі № 635/7352/14-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.