30 жовтня 2014 рокусправа № 804/622/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року
у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання рішень противоправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій,-
Позивач ФОП ОСОБА_1 звернулась 11 січня 2014 року до суду з адміністративним позовом до відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання рішень противоправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій, в якому просила визнати противоправними рішення про вжиття обмежувальних заходів від 13 грудня 2013 року № 431, № 430 та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 13 грудня 2013 року № 188.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на безпідставність винесення відповідачем рішень про вжиття обмежувальних заходів від 13 грудня 2013 року № 431, № 430, та постанови про накладення штрафних санкцій від 13 грудня 2013 року № 188, оскільки прийняті вони на підставі хибних висновків Інспекції, що викладені в акті перевірки характеристик продукції від 02.12.2013р. № 100303 та за відсутністю порушень з боку позивача законодавства про захист прав споживачів
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року в задоволенні позову - відмовлено.
Постанову суду обґрунтовано тим, що неналежне застосування Національного знака відповідності є порушенням правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законом та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів. Позивач реалізовувала мийні засоби «Золушка» та «astro sofin», а тому позивач є саме розповсюджувачем зазначеної продукції. Тому здійснюючи перевірку позивача з питань характеристик продукції, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі зазначено, що перевірка характеристик продукції була проведена з порушеннями закону і не в межах чинного законодавства; відповідач не надав повну інформацію про мету перевірки, що призвело до хибних рішень, а саме не було перевірене пакування, тара і все інше у виділених зразках. Ненадання тари та супроводжуючих документів є порушенням і воно мало бути записано в акті перевірки в колонку порушень чи відображено в якийсь другий спосіб.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, кожен окремо суду пояснили, що позивач не є розповсюджувачем продукції, а також не є суб'єктом господарювання в розумінні законів «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», вважають що до позивача застосована непомірно велика санкція, тому просять скасувати оскаржувану постанову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 85-од від 20.09.2013 року та направлення № 316/16/298 від 28.11.2013 року, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області в період з 02 по 03 грудня 2013 року проведено планову виїзду перевірку характеристик продукції у суб'єкта господарювання Відділ ФОП ОСОБА_1, що розташований в торгівельному магазині (ЦУМ) за адресою: АДРЕСА_1. Про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 повідомлено 18.11.2013 року.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717, а саме на засобі для чищення килимів та засобі для прання виробів з шерсті і тонких тканин під торгівельними марками «Золушка» відсутні Національні знаки відповідності, що наносяться на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з Технічним регламентом. На засобі - рідина для прання кольорових тканин «astro sofin» неналежно нанесено Національний знак відповідності, (пакування перевіряючим для огляду надано не було).
Вищезазначені порушення зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції № 100303 від 02.13.2013 року.
На підставі акта перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів винесено постанову № 188 від 13 грудня 2013 року про накладення штрафних санкцій на ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням вимог щодо розповсюдження продукції на якій відсутній Національний знак відповідності (п. 1, ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») та неналежно нанесений Національний знак відповідності. (п. 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції правильно застосовані до даних правовідносин норми Конституції України, ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», норми Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.2 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно із статтею 1 вищенаведеного Закону встановлено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Згідно п 1.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.11.2006 року № 311, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п.3.1 Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт.
Відповідно до пп. «а» п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знаку відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.
Згідно матеріалів справи вбачається, що під час перевірки виявлені порушення відповідачем вимог п. 15 «Технічного регламенту мийних засобів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717, а саме реалізація товару на маркуванні якого відсутній Національний знак відповідності та неналежне нанесення Національного знаку відповідності.
Згідно із Правилами застосування Національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599 передбачено, що Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. Згідно п. 2 Правил нанесення знака відповідності є обов'язковим.
Відповідно до п. 15 Технічного регламенту мийних засобів передбачено, що, Національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», наноситься на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», передбачено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом п. 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», передбачено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» терміни вживаються в такому значенні:
Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються;
Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів;
Статтею 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції, розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України.
ФОП ОСОБА_1 реалізовувала в торгівельному магазині (ЦУМ) за адресою: АДРЕСА_1, мийні засоби «Золушка» та «astro sofin», а тому є саме розповсюджувачем зазначеної продукції.
Отже, позивач є розповсюджувачем продукції, при цьому порушив вимоги щодо розповсюдження продукції (на продукції відсутній Національний знак відповідності - порушено п.1, ч.3, ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; на продукції неналежно нанесений Національний знак відповідності - порушено п.2, ч.3, ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»). Встановлення даних порушень супроводжується накладенням штрафу.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що на позивача накладено мінімальний розмір штрафа, що передбачений за вказані порушення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при проведенні планової перевірки, Інспекцією з питань захисту прав споживачів законно винесено рішення про вжиття обмежувальних заходів та постанову, а тому підстави для їх скасування відсутні.
За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність встановлених під час перевірки порушень вимог діючого законодавства, та як наслідок обґрунтованості винесення спірних рішень та постанови про накладення штрафу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання рішень противоправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна