24 листопада 2014 року Справа № 876/3549/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -
09.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговий стаж період його роботи трактористом-машиністом колгоспу ім. Л. Українки з 25.06.1975 року по 30.10.1997 року та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Позовні вимоги мотивував тим, що з 25.06.1975 року по 30.10.1997 рік працював у колгоспі Л. Українки трактористом-машиністом, що стверджується записами у трудовій книжці та записами про кількість вироблених мінімумів трудоднів.
Був членом правління колгоспу ім. Л. Українки, підписував рішення правління про готовність техніки, однак виконував повний польовий період роботу тракториста та отримував заробітну плату, як тракторист.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нової, якою відмовити в задоволенні позову.
Апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що згідно представлених позивачем документів для призначення пільгової пенсії, права на пенсію за віком на пільгових умовах позивач не має, оскільки відсутній пільговий стаж роботи, який був би підтверджений первинними документами згідно чинного законодавства.
Відповідно до п. 1, ч.1 ст. 197 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні норми чинного законодавства та обставини справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 виданої колгосп ім. Л. Українки 18.01.1980 року слідує, що ОСОБА_1 25.06.1975 року прийнятий на колгосп трактористом і 30.10.1997 року звільнений з роботи за власним бажанням.
Має посвідчення тракториста -машиніста третього класу серії НОМЕР_2 видане 05.04.1986 р..
Відповідно до п. «в» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і загальному стажі роботи не менше 25 років, з яких не менше 20 років на зазначеній роботі.
До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є також трудова книжка. Крім того, згідно ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р., передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
З копії паспорта ОСОБА_1 слідує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно диплому серії НОМЕР_3 від 29.04.1976 року ОСОБА_1 закінчив повний курс Снятинського сільськогосподарського технікуму по спеціалізації механізація сільського господарства.
Зі змісту ч.3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.І Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Зібрані докази переконують у підставності позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2014 року у справі №351/37/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: І.М. Обрізко
Н.Г. Левицька