Ухвала
іменем україни
09 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна, набутого під час спільного проживання спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ частину майна у спільній сумісній власності за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє через представника ОСОБА_9, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2012 року,
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_10, визнання майна, набутого під час проживання спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ частину цього майна.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з 1989 року і по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю, а майно придбане у цей період -спільною сумісною власністю.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги представник ОСОБА_5 не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення статей 60, 74 СК України та дійшов висновку, що позивачем доведено факт спільного проживання позивача з ОСОБА_10 з 1989 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим все майно, що було придбане у цей період померлим є їх спільною сумісною власністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_10
Крім того, вирішуючи питання про визнання права власності на Ѕ частку майна у спільній сумісній власності, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до спірних правовідносин застосовуються положення статей 22, 28, 29 КпШС України, у зв'язку з чим вимоги про поділ майна не підлягають задоволенню.
На підставі вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_4 факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_10 після розірвання шлюбу в 1989 році, у тому числі і з 2004 року по день його смерті, а відтак і відсутність підстав для задоволення вимог про визнання права власності.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, оскільки зводяться до переоцінки доказів.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє через представника ОСОБА_9, відхилити.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
А.О. ЛеванчукА.В. МаляренкоТ.О. Писана