26 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Кафідової О.В., Висоцької В.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2014 року, рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2014 року,-
У листопаді 2013 року позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 17863,26 грн. Мотивував тим, що 21 лютого 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном звернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку сплачена не була.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2014 року рішення районного суду змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та на п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції.
Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.
Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права за межами, установленого статтею 257 ЦК України, трирічного строку позовної давності. При цьому зазначив, що суд першої інстанції вірно вирішивши спір, не дивлячись на наявність заяви позивача про застосування строку позовної давності, помилково додатково застосував, окрім іншого, до даних правовідносин п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та на п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції.
При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2014 року, рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О.В. Умнова
О.В. Кафідова
В.С. Висоцька